Мед має багато цукрів у своєму складі.
Мед уже багато років цінують за його корисні для здоров’я властивості, однак людям із цукровим діабетом потрібно бути особливо обережними з його вживанням. Усе через високий вміст простих цукрів, які впливають на рівень глюкози в крові. Про це пише Farmer.pl.
Як зазначається, мед є продуктом з відносно високою калорійністю: 100 г містять приблизно 300 ккал. Його основними складниками є прості цукри, переважно глюкоза та фруктоза, а також невелика кількість сахарози. У падевому меді додатково можуть міститися складніші цукри, наприклад мальтоза.
"У якісному меді загальний вміст цукрів зазвичай перевищує 80%, однак їхні пропорції відрізняються залежно від виду продукту. Наприклад, в акацієвому та падевому меді переважає фруктоза, тоді як у ріпаковому та фацелієвому більше глюкози", - йдеться у статті.
У виданні стверджують, що хімічний склад і співвідношення вмісту окремих цукрів безпосередньо впливають на глікемічний індекс (ГІ), а це показник, який має особливо цікавити людей із діабетом.
"ГІ - це коефіцієнт, що визначає, наскільки швидко певний продукт підвищує рівень глюкози в крові. Його виражають як відсоткове збільшення концентрації глюкози після споживання 50 грамів засвоюваних вуглеводів порівняно з вживанням 50 г глюкози. Отже, глікемічний індекс самої глюкози дорівнює 100. Для сахарози цей показник становить 68, а для фруктози - лише 20", - пояснили автори.
Вони зазначили, що людям із діабетом бажано вживати продукти з якомога нижчим глікемічним індексом. Низьким вважають ГІ нижче 50, середнім - у межах 50–75, а високим - понад 75.
ГІ меду залежить від співвідношення згаданих вище цукрів. Сахароза зазвичай становить лише кілька відсотків сухої маси меду, тому, як пише видання, нею можна знехтувати. У такому разі глікемічний індекс залежатиме від співвідношення фруктози та глюкози. Іншими словами, що більше фруктози й менше глюкози, то нижчим буде ГІ меду.
"Для падевого меду значення ГІ становить 30–35, для акацієвого - 35–40, а для вересового та липового - 40–45. Водночас гречаний мед уже характеризується ГІ на рівні 60, глікемічний індекс ріпакового становить приблизно 65, а фацелієвого - аж 87", - пояснили у статті.
Однак, як зазначається, сам по собі глікемічний індекс не дає повної картини. Мед, незалежно від його виду, має високе глікемічне навантаження, тому завжди впливає на рівень глюкози. Крім того, фруктоза, попри низький ГІ, у надмірній кількості може спричиняти несприятливі наслідки для здоров’я, зокрема підвищення рівня тригліцеридів, додаткове навантаження на печінку, а також збільшення ризику ожиріння й атеросклерозу.
У виданні попередили, що особливу небезпеку для людей із діабетом можуть становити й фальсифіковані продукти, до яких додають глюкозно-фруктозні сиропи. Вони мають дуже високий глікемічний індекс - навіть вищий, ніж у глюкози. Тому, наголосили, важливо обирати мед із перевірених джерел.
Людям зі стабілізованим цукровим діабетом рекомендують вживатли не більше ніж 1–2 чайні ложки меду на день. Водночас за неконтрольованого діабету від його вживання слід повністю відмовитися.
Серед видів меду найсприятливішими для людей із діабетом вважають падевий, акацієвий, липовий і вересовий – через нижчий глікемічний індекс. Гірші показники мають ріпаковий, гречаний і фацелієвий мед. Склад різнотравного меду змінюється залежно від джерела нектару. Загалом, як вважається, що швидше мед кристалізується, то більше він містить глюкози й тим вищим може бути його глікемічний індекс.
Насамкінець у статті наголосили, що, попри корисні для здоров’я властивості, мед залишається продуктом із високим вмістом цукрів і калорій. Тому його надмірне споживання може сприяти ожирінню, інсулінорезистентності та карієсу. Проте за помірного вживання мед може бути цінною складовою раціону.
Раніше УНІАН писав, що корисніше - мед чи кленовий сироп. Зазначалося, що сирий мед має вищу калорійність, тоді як кленовий сироп містить більше мінералів. Обидва підсолоджувачі є кориснішими за столовий цукор, проте все одно містять цукор, тому їх краще вживати у помірних кількостях.