АРМА, яке кричало "хакери!", або що насправді відбувається навколо виробника "Моршинської"

Думка

Знаєте притчу про хлопчика, який кричав "вовки"? Люди прибігли на крик, але виявилося, що він пожартував. Так повторилося ще пару разів. А потім справді прийшли вовки, але на крик про допомогу вже ніхто не відгукнувся.

В українських реаліях приблизно так почалася інша історія. 18 серпня Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) закричало "хакери!" Агентство повідомило, що його сервери зазнали інтернет-атаки. За його версією, замовником був Михайло Фрідман.

Фрідман - знакова постать для України. Він співвласник групи "Альфа", яка до 2023 року володіла "Сенс Банком". Він досі володіє акціями групи компаній, яка володіє заводами з розливу "Моршинської" та "Миргородської", дистрибуційною компанією IDS, сервісною компанією IDS Aqua Service, і ще рядом компаній та торгових марок. Для зручності, всю цю групу назву IDS Ukraine.

Оскільки Фрідман перебуває під санкціями, ці акції арештовані і з листопада 2022 року перебувають в управлінні АРМА. На думку агентства, Фрідман хотів зірвати конкурс, на якому мали відібрати керуючого виробником води. Тому він найняв хакерів.

Буквально з самого старту стало зрозуміло, що з цією історією щось не так.

По-перше, одразу в кількох медіа з'явилася новина з аналогічним текстом. Навіть поважні видання на кшталт Forbes виклали одні й ті самі формулювання. Якщо ви не знайомі з тонкощами медійного ринку, зазвичай така синхронність вказує на те, що проводиться інформаційна кампанія. Причому її мета - заповнити видачу Google та ШІ однією й тією самою формулою. Умовно: Фрідман, хакери, сервери, АРМА, "Моршинська", конкурс. Звідси одні й ті самі формулювання, яких у випадку звичайних новин практично не буває.

По-друге, новина вийшла 18 серпня, але деякі видання написали, що хакерська атака сталася "22 серпня" та "Це сталося напередодні завершення строку подання заявок на участь у конкурсі з відбору керуючого активами, підконтрольними російському підсанкційному олігарху Михайлу Фрідману". Що це, ясновидіння? Передчуття атаки хакерів за кілька днів наперед? Найімовірніше, новина була заготовлена для виходу 22 серпня - у день, коли закінчувався прийом заявок, і була заздалегідь розіслана редакціям. Але щось пішло не так, і її опублікували 18-го, забувши скоригувати дату.

Нарешті, по-третє, вихідна новина про хакерську атаку оперативно зникла із сайту АРМА. Так зазвичай роблять, коли від імені державного органу здійснюють вкидання, хвиля розходиться публікаціями ЗМІ, після чого потрібно зняти будь-яку відповідальність з держави. Мовляв, ми нічого не знаємо, це щось газети вигадали.

Такі збіги, звісно, можливі. Але мій багатий досвід підказує, що у 99% випадків випадковості невипадкові, а збіги не самі по собі збіглися. Судячи з тону публікацій, потрібно було зовсім не заявити про хакерську атаку (велике питання, чи була вона взагалі), а вирішити практичне завдання. Наприклад, продовжити строк подання заявок, виправдати малу кількість учасників або відбілити вкрай сумнівні результати конкурсу. Останній варіант виглядає правдоподібним. Подібну тактику використовували рейдери початку 2000-х, олігархат 2010-х під час приватизації чи оренди, а також прибічники влади у 2010-2020-х для продажу держактивів або призначення керуючих на держкомпанії. Тому я припустив для себе, що не надто чисті руки знову вирішили щось украсти, і тому взялися кричати "хакери!"

Я вирішив дочекатися 22 серпня, щоб перевірити свою версію. Завжди, якщо відбувається медійна кампанія, вона є частиною ширшої дії. І справді, 22 серпня на сайті АРМА з'явилася новина про те, що на черговий конкурс заявки подали п'ять компаній, і відбір керуючого близький до успішного завершення. Пресреліз озаглавили як "Актив Фрідмана переходить до нового управителя: АРМА виходить на фінал конкурсу IDS Ukraine".

Для мене багато що зійшлося. Хакерів немає, зате в заголовках новин зберігається прізвище Фрідмана. Це свідчить про те, що справді триває інформаційна кампанія. Причому жодного Фрідмана в цьому кейсі, найімовірніше, немає - як навряд чи існували хакери. Найрозумніша версія полягає в тому, що авторам кампанії потрібно закласти елемент безпеки на майбутнє. Якщо ви незадоволені результатом конкурсу - отже, працюєте на Фрідмана. Це як всюдисуща фраза про "кремлівські наративи": якщо не хочеш обговорювати політичну тему, сміливо кажи це.

Чи правильне моє припущення, ми дізнаємося вже скоро. Не виключено, що переможець відомий заздалегідь, і IDS Ukraine віддадуть одному з учасників конкурсу. Існує ще одна ймовірність - що конкурс провалиться, як і попередні три рази. Назв п'яти компаній, які подали заявки на конкурс, АРМА не назвала. Ще не факт, що вони пройдуть за кваліфікаційними вимогами. Якщо конкурс зірветься і цього разу, страшилка про Фрідмана, який найняв хакерів, також не стане зайвою.

Дивимось глибше

Розглянемо заяву АРМА з погляду здорового глузду. Логіка звучить так: якщо Фрідман найняв хакерів атакувати конкурс, то йому не хочеться, щоб IDS Ukraine передали в зовнішнє управління. Насправді все не зовсім так.

Заводи з розливу води залишаються без керуючого вже 4 роки! Виходить, всі ці чотири роки Фрідман заважав обрати керуючого? Чому ж тоді всі попередні роки агентство мовчало? Чому АРМА заговорила про атаку на тлі багаторічних проблем з пошуком керуючого для "Моршинської" та "Миргородської"? Може, все-таки, причина в іншому?

Акції Фрідмана арештовані ще у 2022 році. Відтоді АРМА чотири рази намагалася передати групу в управління. Перший раз - прямому конкуренту "Моршинської". А коли операція, більше схожа на рейдерство, не вдалася, пройшли ще два конкурси, які не склалися з цілком конкретної причини. Ні, не через хакерів. АРМА виписала умови конкурсів так, щоб вони не відбулися за жодних обставин.

А прямо зараз триває конкурс, який супроводжується криками "хакери", що по-своєму показово. Колись я спостерігав схожу поведінку з боку ексочільника Фонду держмайна. Він багато розповідав про замовні атаки в медіа проти нього та про безжальну боротьбу з корупцією в титановому холдингу ОГХК. На той момент його підтримали всі провідні медіа, і ексочільник ФДМ виграв раунд боротьби за призначення. На загальний подив, через два роки виявилося, що він сам брав участь у корупційних схемах.

Виникає питання: чому у випадку з IDS все відбувається саме так? Завжди корисно запитати, хто отримав вигоду від подібного "провисання".

У виграші опинилася не держава Україна (оскільки грошей від IDS Ukraine бюджет так і не побачив), і навіть не Фрідман (виплати йому заблоковані, а менеджмент уже не підпорядковується). У виграші опинився власне менеджмент IDS Ukraine. У Фрідмана групу забрали, але у зовнішнє управління не віддали, тому державі гроші теж не йдуть. Великий і справді прибутковий холдинг з виробництва та продажу води залишився під контролем менеджменту. Той платить якісь податки, а в іншому наданий сам собі. Що відбувається всередині компанії, ніхто не знає. Навіть АРМА, яка формально контролює майно групи, у квітні 2026 подала запит, щоб з'ясувати поточний фінансовий стан.

А що АРМА? За офіційною версією, у неї вперто нічого не виходило. З одного боку, так буває. З іншого, коли так "буває" чотири роки поспіль з одним із найбільших об'єктів, - варто придивитися.

Я бачу два можливих пояснення такому порочному колу. Перше - це банальний страх чиновників взяти на себе відповідальність. Мотивація цілком зрозуміла, якщо за будь-який конкурс тебе можуть звинуватити у корупції, перевищенні повноважень чи завданні державі збитків в особливо великих розмірах. По-людськи я розумію цей аргумент, але з погляду професіоналізму виникає неминуче питання: навіщо тоді тримати таких людей в АРМА? З погляду держави, вони некорисні і навіть шкідливі.

Друге можливе пояснення порочного кола невдач - свідомі дії. Просто завдання - не віддати об'єкт в управління, а зберігати статус-кво. Виграє від цього, як не дивно, лише нинішній менеджмент. Звісно, це лише моя трактовка. Але надто часто я бачив, як менеджмент доводить державні компанії до плачевного стану під прикриттям чиновників.

Перший конкурс

IDS Ukraine має повний цикл, від видобутку мінеральної води до виробництва і продажу в Україні та за кордоном. Чим управляє АРМА, я не можу зрозуміти. Одні джерела кажуть, що в управління агентства передано цілісний виробничий комплекс. Інші - що лише акції, причому тільки належний Фрідману контрольний пакет. Важливо те, що АРМА за законом має право відбирати керуючого.

Агентство зробило чотири спроби продати IDS Ukraine: у 2023 році, у 2025-му, і дві у 2026-му.

Перша відбулася у березні 2023 року. Конкурс пройшов за так званою простою процедурою, тому що виставлялися не всі підприємства групи (чому, мені складно сказати). Виграв його конкурент IDS - виробник "Карпатських мінеральних вод". Він отримав в управління два з восьми об'єктів групи - "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар"" та IDS Ukraine.

Результати першого конкурсу одразу оскаржили в Антимонопольному комітеті, і абсолютно правильно. Адже механізм управління напрочуд нагадував рейдерське захоплення. У результаті на ринку бутильованої води виникла б фактична монополія. Крім того, керуючий міг би погіршити ринкове становище "Моршинської", посилаючись на війну, і на цьому тлі розширити свою частку ринку. Скандал затягнувся, "Карпатські мінводи" махнули рукою на об'єкти, і угоду, зрештою, розірвали. Був ще один результат: зміцнив свої позиції менеджмент, ставши де-факто безальтернативним керуючим.

Перспектива націоналізації

Наприкінці 2024 року сталася важлива подія. Мін'юст вніс до Вищого антикорупційного суду пропозицію про націоналізацію IDS Ukraine.

Показова реакція менеджменту IDS. У жовтні 2024 року вони закликали Мін'юст заборонити АРМА здійснювати дії з передачі частини активів керуючій компанії та провести націоналізацію.

Мабуть, особисто я погоджуся, що націоналізація була б найкращим сценарієм для України. По-перше, вона зняла б ризики зловживань з боку службовців АРМА - наприклад, пов'язані з виокремленням окремих компаній і передачею їх в управління конкурентам. По-друге, держава могла б успішно приватизувати цей комплекс за гарною ціною, адже бізнес справді чудовий.

Утім, рішення про націоналізацію досі немає. Зате сама її можливість різко змінила ситуацію навколо вибору керуючого. Адже якщо в будь-який момент компанію націоналізують, керуючий не отримає жодної компенсації своїх неабияких витрат. Цей незрозумілий статус став однією з причин, через які не вдалися наступні конкурси з відбору керуючого.

Другий конкурс

25 листопада 2025 року АРМА виставила об'єкти групи на конкурс за процедурою, передбаченою законом для складних об'єктів. Відбирати переможця мала комісія. Строк подання заявок - до грудня 2025 року.

Другий конкурс з самого старту викликав критику. Частина коментаторів звертали увагу, що до участі в ньому знову допускалися прямі конкуренти IDS Ukraine. Адже умови були виписані так, що від учасника вимагався досвід у виробництві напоїв, оптовій торгівлі чи продуктами харчування, а ще - наявність щонайменше трьох релевантних договорів на постачання води. Крім того, держава мала гарантовано отримувати від керуючого не менше 24 млн гривень на місяць. При цьому не мало спостерігатися конфлікту інтересів, що вносило ще одну суперечність, адже коло можливих учасників і без того було вузьким.

Я не знайшов даних, скільки компаній подалися на участь у другому конкурсі. Зате знайшов одразу дев'ятьох, які оскаржили його в Антимонопольному комітеті. Той зобов'язав АРМА внести зміни в тендерну документацію, а другий конкурс також не відбувся.

Небажання чи неспроможність?

Описане вище не зовсім виглядає як бажання знайти керуючого. Помножте все сказане на такий факт.

Подібна ситуація склалася не тільки навколо IDS Ukraine. За даними Антикорупційного комітету Верховної Ради, АРМА здатна відбирати керуючих лише для 60 об'єктів на рік із понад 20 тисяч, - це в межах статистичної похибки. Виходить, відомство не спроможне виконувати свою професійну місію. У випадку з IDS Ukraine, таке вузьке "пляшкове горлечко" створює універсальну "відмазку", щоб провалити конкурс, а потім ще довго його не проводити.

Вражає, що за десять років існування агентства досі немає централізованої бази даних об'єктів. Станом на липень 2026 року агентству передано понад 20 тисяч активів загальною вартістю понад 200 млрд грн. З них невідомі ринкова вартість і економічний потенціал 6,7 тисяч активів.

АРМА виявилася королівством у королівстві, яке живе за власними правилами. По суті, зараз неможливо побачити, чим агентство управляє і наскільки якісно. Держава, формально розпоряджаючись активами (в тому числі підсанкційних осіб), практично нічого не заробляє на них. Рахункова палата перевіряла АРМА у 2020 та 2024 роках, і висновки були приблизно ті самі: хаос, порушення порядку обліку, відсутність державної політики управління активами. Система потребує глибинного реформування.

Я не екстрасенс, і не можу стверджувати, що чиновники агентства мають корупційні доходи від того, що погано справляються зі службовими обов'язками. Але я не здивуюся, якщо в низці випадків це саме так. Цікаво, що виявить міжнародна комісія, яка проводить аудит АРМА прямо зараз. Вона пообіцяла опублікувати результати наприкінці серпня.

Можна припустити, що насправді чиновники АРМА не такі вже й безпорадні. Можливо, комусь вигідно, щоб агентство виглядало як чорна діра, яка формально працює за законом, а на практиці дає нескінченні можливості ручного управління.

Поки агентство не справляється зі своєю роботою, хтось управляє активами. Погодьтеся, з такого погляду зовсім інакше виглядає невдача АРМА з відбором керуючих. Минуло чотири роки з моменту арешту акцій і два роки з моменту оголошення нових конкурсів. Весь цей час заводами управляє менеджмент на чолі із засновником ТМ "Моршинська" Всеволодом Біласом.

Третій конкурс

Навесні 2026 року агентство почало підготовку нового, третього за рахунком конкурсу. Його готували за новими правилами - для складних об'єктів, за участю відбіркової комісії. Згідно зі свіжою оцінкою, вартість бізнесу оцінили у 5,055 млрд гривень. За підсумками 2025 року чистий дохід майже досяг 10 млрд грн, чистий прибуток - майже 1 млрд грн, залишки грошей на рахунках - 1,75 мільярда, балансова вартість основних засобів - 1,79 мільярда. Нерозподілений дохід за 2023-2025 роки - 2,19 мільярда. Іншими словами, бізнес чудовий, неймовірно рентабельний і перспективний.

Як і попередній, конкурс пройшов через Prozorro.

Відбувся третій конкурс у червні 2026 року і став найбільш критикованим з усіх. Ексначальник юридичного управління АРМА назвав його "штучним провалом". За його словами, умови конкурсу були прописані настільки нереалістично, що жоден здоровий бізнес не погодився б взяти IDS в управління.

Зокрема, з'явилися жорсткі вимоги про наявність у штаті мінімум 15-ти фахівців в енергетиці, інженерії та інших вузьких галузях. Сам переможець мав мати щорічний дохід не менше 1,5 млрд грн і стабільно високі кредитні рейтинги. Такі компанії в Україні є, але зовсім незрозуміло, навіщо їм брати на себе управління IDS. Зараз поясню, чому.

Встановлена АРМА "планка" витрат керуючого становить 12 тисяч гривень на рік (сподіваюся, це не помилка в документах). Звісно ж, це буквально ніщо. Самі лише витрати на гарантію і страховку в тисячі разів більші. Зокрема, переможець конкурсу повинен надати банківську гарантію від 101 до 106 млн грн строком дії до 2031 року. Гарантія - це платний інструмент, який вимагає щорічних платежів. Плюс, потрібно протягом п'яти років тримати на рахунках у банку 30 млн грн, а ще на 70 млн грн надати заставну нерухомість, з щорічним страхуванням і переоцінкою. Також переможець зобов'язаний заплатити за страхування акцій і відповідальності перед третіми особами суму, яку оцінювали у 150 млн гривень. Обидві статті формували витрати в десятки мільйонів гривень на рік ще до того, як керуючий ступить на територію заводу.

При цьому розпоряджатися доходами переможець не міг. Державі він мав забезпечувати безумовні мінімальні надходження - я зустрічав оцінку мінімум у 84 млн грн на місяць (суттєве зростання після 24 мільйонів). Але до цього був зобов'язаний купити з прибутку за 2023-2025 роки державні облігації (ОВДП) на 2,19 млрд гривень, фактично заморозивши весь оборотний капітал. Після чого - був би зобов'язаний забезпечити приріст рентабельності та податкових надходжень.

Наскільки я зрозумів з документів, єдиний спосіб заробити гроші з управління - дочекатися виплати дивідендів за підсумками року, але це зазвичай відбувається не раніше, ніж через півроку після закінчення фінансового року. А враховуючи статус IDS, рішення про виплату дивідендів можна взагалі не дочекатися. Зате можна дочекатися перевірки правоохоронців на предмет завдання збитків державі, що в Україні є майже 100-відсотковою ймовірністю.

Виходить, переможцю конкурсу запропонували взяти на себе масу витрат і ризиків абсолютно без гарантії отримання доходу. Більше про нереальні умови конкурсу ви можете прочитати тут.

Не дивно, що охочих управляти активами IDS Ukraine на таких умовах не знайшлося. Єдина заявка виявилася настільки далекою від заявлених критеріїв, що її навіть не розглядали.

Четвертий конкурс

Четвертий конкурс іноді розглядають як повтор третього. Ринкова оцінка теж - понад 5 млрд гривень. Прийом заявок - до 22 серпня.

Умови залишилися тими ж - абсолютно дикими. У моєму розумінні, це означає, що за управління IDS Ukraine можуть боротися не тому, що на цьому можна заробити. А, скажімо, тому, що з цього можна отримати інші вигоди. Наприклад, керуючий отримає бонуси в разі націоналізації та подальшої приватизації об'єктів.

До того ж, залишився ризик націоналізації  IDS Ukraine. Клопотання Мін'юсту досі перебуває в суді, і його розгляд - це питання часу. Тендерна документація жодним чином не обумовлює цей момент, хоча він є критично важливим.

Як ви вже знаєте, у цей день мав вийти пресреліз АРМА про хакерську атаку, замовлену Фрідманом. Найбільш правдоподібне пояснення, навіщо, звучить так: потрібно виправдати несподівані результати конкурсу.

Які саме, поки незрозуміло. За даними АРМА, на останній конкурс заявки подали п'ять компаній.

Якщо вони не пройдуть за кваліфікаційними вимогами, черговий конкурс не відбудеться. Тоді страшилка про хакерів підійде, щоб виправдати низьку явку. Заразом з АРМА знімається відповідальність за черговий провал, адже агентство намагалося, але завадив Фрідман. Звісно ж, керувати IDS Ukraine продовжить нинішній менеджмент.

Якщо ж у конкурсі переможе несподіваний кандидат (скажімо, no name компанія, яка дивним чином влаштує комісію), можна буде використати аргумент про хакерів для зміцнення його позицій. Мовляв, переможець правильний саме тому, що проти нього організував атаку Фрідман.

Хто може бути таким кандидатом? У будь-якому разі, це має бути достатньо велика структура, яких в Україні досить мало. Деякі джерела написали, зокрема, що із серйозних гравців управлінням IDS Ukraine зацікавилися власники мережі супермаркетів Varus. За час війни вони непогано розширили свій бізнес, мають хороші стосунки з владою і напевно зуміли б управляти таким великим комплексом. Дійсно подали вони заявку чи ні, я не знаю.

Думаю, результати відбору ми дізнаємося вже найближчим часом. Заразом ми з'ясуємо, навіщо АРМА кричала "хакери!", і кому знадобилося розганяти цю новину.

Поки що незмінним залишається інший факт. Через десять років після створення українська АРМА - абсолютно непрозора і непрофесійна структура. Вона управляє тисячами об'єктів у ручному режимі і зовсім не підлягає контролю з боку держави та суспільства. Навколо агентства напевно утворився клубок пов'язаних осіб і домовленостей, які в разі перевірки виявляться токсичними. І все це роками прикривається релізами про успіхи впереміш із заявами про хакерські атаки. Якщо ситуація зберігається саме такою протягом десяти років, це явно комусь вигідно.