У 2019 році Вознесіння припадає на 6 червня.
Дата свята Вознесіння унікальна для кожного року. У 2019 році Вознесіння припадає на 6 червня.
Щорічно на 40 день після Великодня, в четвер 6-го тижня після Великодня, весь православний світ відзначає одне з 12 свят церковного року — Вознесіння Господнє.
Назва свята відображає суть події — це Піднесення на Небо Господа Ісуса Христа, завершення Його земного служіння. Число 40 — не випадкове, а несе сенс. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За законом Мойсея в 40-й день діти повинні були принесені батьками в храм, до Господа. І тепер у сороковий день після Воскресіння, як би після нового народження, Ісус Христос повинен був увійти до небесного храму Свого Батька як Спаситель людства.
Перемігши смерть, цей страшний наслідок гріха, і давши тим самим можливість воскреснути в славі, Господь підніс у Своїй Особі людську природу, включаючи тіло людини. Тим самим Господь відкрив кожній людині можливість до загального Воскресіння піднестися у вищу обитель світла до самого Престолу Всевишнього. Про подію Вознесіння розповідають нам євангелісти Марк і Лука, особливо докладно можна прочитати про це в книзі Діянь Святих Апостолів у 1 розділі.
Давши учням останні настанови, Ісус Христос «вивів їх геть із міста до Віфанії і, піднявши руки, благословив їх. І коли благословляв їх, став віддалятися від них і підноситися на небо. Вони поклонилися Йому і повернулися до Єрусалиму з великою радістю...».
Окремим святом Вознесіння стало тільки в кінці IV століття. Раніше це подія згадувалася під час святкування циклу П'ятидесятниці. Вперше про святкування Вознесіння на сороковий день після Великодня йдеться в «Апостольських постановах», які датуються приблизно 380 роком.
Ще в середині IV століття мати імператора Костянтина Великого рівноапостольна Олена спорудила на Оливній горі храм на честь Вознесіння. У 614 році він був зруйнований персами. Але і сьогодні на Оливній горі служать літургію в день Вознесіння.
Про особливе значення Оливної гори в історії спасіння людства говорить старозавітна Книга пророка Захарії. В кінці часів, коли Єрусалим буде розграбований і зруйнований безбожниками, Господь зійде на Оливну гору, знищить всіх супротивників Ізраїльського народу (християнська традиція бачить тут символ Церкви) і запанує над усією землею.
На Вознесіння заведено ходити в храм, молитися про благополуччя і здоров'я. В цей день перед тим, як зійти на небеса, Господь, як заведено вважати, вислуховує усі прохання людей і виконує їх. Також в цей день варто попросити вибачення у всіх, з ким ви у сварці. Тільки робіть це щиро. На Вознесіння існує звичай "ходити на роздоріжжі" - в гості до рідних та знайомих і дарувати їм спечені з пшеничного тіста на меду і з цукровими візерунками "драбинки", що символізують шлях на небо.
Як і в будь-яке церковне свято, на Вознесіння не можна лаятися, лихословити і бажати комусь зла; - займатися обжерливістю; - веселитися; - виносити сміття; - плювати на землю, оскільки вважається, що Ісус у святковий день продовжує свій земний шлях по дорогах; - за викладеною вище причини не можна відмовляти мандрівникам; - займатися сексом; - відспівувати покійних, в церквах і храмах у цей день не служать панахиди; - займатися важкою роботою по дому, адже це нібито відволікає від роздумів про бога і молитов.
На свято Вознесіння Господнього звертають молитви до Господа з проханнями про допомогу в справах, здоров'я, мир і захисту, а також просять прощення за гріхи і непорядні вчинки.
Згідно з народними прикметами, після свята літо вступає в свої права, тому вдома заведено все прикрашати свіжою зеленню.
Господи Иисусе Христе, Боже наш,
сошедый с Небесных высот спасения нашего ради и напитавый нас духовною радостию
во святыя и пресветлыя дни Воскресения Твоего,
и паки по совершении земнаго служения Твоего вознесыйся от нас на небо со славою
и возседый одесную Бога и Отца!
В сей ясный и всесветлый день Божественнаго на небеса восхождения" Твоего
"земля празднует и ликует, радуется и небо Вознесением днесь Творца твари,
человецы славословят непрестанно, зряще заблуждшее и падшее естество свое на рамо Твое, Спасе,
вземлемо и на небеса вознесенное,
Ангели же веселятся, глаголюще:
Кто Сей, пришедый во славе, силен во брани.
Сей воистину Царь Славы?!
Сподоби и нам немощным, земная еще мудрствующим и плотоугодия, творити непрестающим,
восход Твой на небо страшный помышляющи и празднующе,
плотская и житейская отложити попечения и со Апостолы Твоими на небо ныне взирати
всем сердцем своим и всеми помышленьми своими, поминающе,
яко тамо на небеси горе жительство наше есть,
здесь же на земли мы точию странники и пришельцы есмы,
отшедшия из дома Отча в страну далечу греха.
Сего ради усердно просим Тя, преславным Вознесением Твоим, Господи,
оживи нашу совесть, еяже нужнейши ничтоже есть в мире,
возведи нас из плена сего греховнаго плоти и мира и сотвори нас горняя мудрствовати, а не земная,
яко да не ктому себе угождати будем и жити,
но Тебе Господу и Богу Нашему служити будем и поработаем,
дондеже отрешившеся от уз плоти и прошедши невозбранно воздушныя мытарства,
достигнем небесных обителей Твоих, идеже, ставше одесную Величествия Твоего,
со Архангелы и Ангелы и всеми святыми прославляти будем
Всесвятое Имя Твое со Безначальным Твоим Отцем
и Пресвятым и Единосущным и Животворящим Твоим Духом, ныне и присно и во веки веков.
Аминь.