Українці готують кутю на три різні свята.
Кутя - це головна обрядова страва, яку готують на різдвяні свята. Загалом її варять одразу на три важливі дати. Страву подають на стіл, а також носять хрещеним, кумам, бабусям та дідусям.
Ми розібрались, що це за свята та чим відрізняється різдвяна кутя від тої, яку готують на Водохреща. Всього їх три види - "щедра", "голодна" та "багата".
Цей різновид є найвідомішим. Це і є звична кутя на Різдво, хоча фактично її варять, щоб подати на Святвечір напередодні у складі 12 пісних страв. За новим календарем це 24 грудня, а за старим стилем - 6 січня.
Страва покликана показати радість від народження Христа та його прославлення. Сама її суть криється у назві - "багата".
Через піст ця кутя готується пісною, а тому у неї не можна додавати молоко чи масло. У кашу додають горіхи, цукати, мед, мак та шматочки свіжих фруктів.
Цю версію страви готують зазвичай на Меланку або Щедрий вечір. За новим стилем свято відзначають 31 грудня, а за старим - 13 січня.
Давні українці вітали настання дня перед Новим роком піснями, влаштовували гуляння та різні перевдягання. До столу завжди подавалась щедра кутя з різними додатками.
З усіх трьох саме ця каша є найситнішою та найсмачнішою. У цей час піст вже закінчився, а тому можна не обмежувати себе. У кутю додають молоко, вершки, сметану та різні солодощі.
Це кутя з пшениці та меду, яку готують перед Водохрещем. За новим стилем її варять на 5 січня, а за календарем старого зразка - 18 січня.
Назва її чудово відображає суть страви. У цей час триває суворий піст, а тому віряни можуть їсти тільки дуже скромну їжу. Кутю готують без солодощів та вершкового масла.
Загалом рецепти можуть відрізнятися між собою не тільки в залежності від свята, а й від регіону, де кутю готують. Хоча раніше її варили тільки з пшениці, сучасні господині часто беруть рис чи навіть кус-кус.