Дізнайтеся, як виникла традиційна вишиванка та як відрізняється орнамент за регіонами.
За одягом перехожих можна дізнатися, коли День вишиванки в Україні, адже в цей день заведено одягати вишиті сорочки в школу і на роботу. Українська вишиванка – це гордість нашого народу, а її візерунки розповідають давню історію. Придивившись до орнаментів, можна приблизно визначити, з якого регіону походить ця річ.
Ми розповіли, коли День вишиванки проводиться в Україні, як виник національний одяг та як орнаменти відрізняються за регіонами.
Свято народного українського одягу щорічно проводиться у третій четвер травня. Святкують його не тільки в Україні, а по всьому світі - як серед української діаспори, так і серед іноземців. В 2025 році свято настає 15 травня.
В День вишиванки 2025 пропонуємо вам дізнатися цікаві подробиці про походження та значення орнаментів національного одягу, а також відмінності від російської косоворотки. Історичні факти про вишиванки ексклюзивно для УНІАН розповіла старша наукова співробітниця відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України, кандидат мистецтвознавства Тетяна Куцир.
За словами експертки, точно невідомо, коли з'явилися перші вишиванки, оскільки сучасна територія України тривалий час була під окупацією різних країн, наші пам’ятки вивозилися, і виник брак фактичних матеріалів. Через це зараз немає можливості об’єктивно сказати, з якого часу походить наша вишивка.
Якщо бракує фактів, використовується метод порівняння. Таким чином можна говорити, що вишивка з’явилася тоді, коли люди почали шити одяг, оскільки це логічний процес - коли ти вже тримаєш у руках голку, то можеш не лише зшити одяг голкою й ниткою, а й прикрасити його. Якщо виходити з цієї позиції, то є достеменні відомості про те, що ткацтво та полотно вже існували у Трипільській культурі (4800 - 3000 роки до нашої ери) і, ймовірно, трипільці вже могли прикрашати тканину вишивкою.
Але підтвердити це фактами немає змоги. Ми знаємо, що у період Трипільської культури ткацтво було добре розвинуте, оскільки на глиняному посуді знайдено відбитки різних тканин. Оскільки трипільці мали тканину, було чим вишивати, то можна припускати, що вишивка вже могла існувати у цей час.
Є Мартинівський скарб (датується VI-VII ст.), завдяки якому вчені зробили висновок, що у добу давніх слов’ян ми точно оздоблювали одяг вишивкою. Зокрема, до його складу входять срібні фігури у формі чоловічків, на грудях яких є насічки, які вважають вишивкою.
У День вишиванки в Україні варто знати, що візерунки сорочок мають регіональні відмінності. Наприклад, на півночі України (Полісся) вишивка ніби імітує ткацтво, тобто є локальні смуги візерунків, зокрема, ромбів. Інколи навіть тяжко зрозуміти, - сорочка ткана чи вишита.
На північно-східній частині нашої країни є багато вишивки білим по білому, але вона є і в інших регіонах, до прикладу, на Черкащині. Але мотиви між собою відрізняються, наприклад, черкаські елементи вишивки виразні, укрупнені, а чернігівські – дрібні.
Для сходу також властива вишивка білим по білому, решетилівка з вирізуванням та лиштвою - місцевим різновидом гладі.
На західній частині України є багато вишивки вовною, є також вишивка по брижах (наносили орнаменти на дрібні складочки). Але вишивка по брижах була і в Луганській області, і на Поділлі.
На материковий південь України, на думку мистецтвознавиці, впливала кримська вишивка. Зокрема, для півдня характерна двостороння вишивка.
З одного боку, станом на кінець 20 століття вишита сорочка стала символом нашої ідентичності, українськості, а з іншого - нашої готовності активно боронити свою ідентичність.
Дослідники говорять про те, що вишивка завжди мала оберегову функцію. Тобто просто нанесений голкою на тканину стібок червоною чи іншою ниткою вже виконував функцію оберега.
Зараз проблемно з’ясувати конкретне значення якогось орнаменту на вишиванках та його символізм. Ще наприкінці 19 століття етнографи фіксували, що люди під час вишивання казали: напевно, ті візерунки щось означали, але вони не пам’ятають, що саме. Саме тому зараз важко з’ясувати точну функцію якогось мотиву на вишитій сорочці.
На українській вишиванці є різні символи і їхнє тлумачення може змінюватись. Кожне покоління може надавати символу того значення, яке для нього є актуальним.
В основі більшості українських орнаментів на вишиванках є ромб. За словами вченого Бориса Рибакова, цей символ походить з Трипілля та символізує поле.
Є також чимало міфів про вишиванки, зокрема, що якісь можна одягати лише одруженим, а деякі не можна носити, бо ніколи заміж не вийдеш. Це усна народна творчість, яка не підтверджена фактами.
Як пояснила експертка, російська косоворотка має розріз збоку та декор уздовж нього. В Україні є схожий одяг - сорочка з манішкою.
Манішка - це така накладка, яка закривала розріз. У цієї манішки збоку могли бути ґудзики, але все одно вона залишалася по центру сорочки. Основна відмінність між українською вишиванкою та російською косовороткою полягає у тому, що наші вироби симетричні. В українській вишивці не поширена асиметрія, а у російській вона є.
Білоруська сорочка з вишивкою, як і українська вишиванка, також мають центральну манішку, і такі вироби відрізнити один від одного можна лише завдяки візерункам. У нашій вишивці дуже поширене розбивання ромбів на дрібні площини, додаються дрібні елементи, а білоруська вишивка ближча до ткацтва, оскільки воно там досить поширене, тому мотиви лаконічніші за формою та схожі на виткані.