Українська вишиванка по регіонах / фото ua.depositphotos.com

18 травня українці відзначать День вишиванки 2023 - свято нашого національного одягу. Українці пишаються своїми вишиванками та передають їхні традиції з покоління в покоління. Український вишитий одяг має тисячолітню історію та особливі візерунки у різних регіонах. До Дня вишиванки розповідаємо, чим примітні вишиті сорочки різних областей України.

Історія української вишиванки

Вік української вишиванки становить кілька тисяч років. Вишитий одяг та елементи українців зображені на вазах скіфського періоду (4 століття до н.е.). А в могилах сарматів (1 століття н.е.) під час розкопок було знайдено вишиті золотом сорочки. Це свідчить про велику значущість вишиванки, адже у могили кладуть найцінніші речі.

Знахідки часів 9 століття н. е. показують, що у наших предків елементи вишивки були поширені у одязі. Візерунки, схожі на вишиванку, знайдені на кам'яних статуях, поясах, налобних пов'язках та в предметах інтер'єру давніх часів.

Велику цінність мали вишиванки в Київській Русі. Вишитий одяг вважався дуже рідкісним та дорогим, був доступний лише багатіям, і самим ремеслом володіли обрані. Існували окремі школи вишивальниць, де жінок навчали майстерності. Першу з таких шкіл започаткувала сестра Володимира Мономаха Ганка.

Пізніше у 17 столітті вишиванню навчали у Києво-Печерській лаврі, коли його настоятелькою була Марія Магдалина Мазепа, мати гетьмана Івана Мазепи. Вона навчала інших черниць мистецтву вишивки, у тому числі золотом та сріблом. Послужниці лаври виконували дорогі замовлення на вишивку для почесних осіб. Також вишиті одяги показували відвідувачам лаври, які приїжджали подивитися на українське мистецтво з усього світу.

З часів Гетьманщини вишиванки стали доступнішими для простих людей. Вишивати вміла кожна жінка та передавала ці вміння своїм дочкам. Дівчата вишивали сукні та рушники на своє майбутнє весілля, і за ними оцінювали хазяйновитість нареченої. Поряд із жіночими популярнішими стали чоловічі вишиванки.

Візерунок вишиванки по регіонах

У кожному регіоні України є свої традиційні візерунки вишиванки. У цього мистецтва існує сотні різних швів та десятки технік, які по-різному комбінуються у різних областях.

На Харківщині були популярні червоні та чорні вишиванки, зроблені грубою об'ємною ниткою. На харківських вишиванках часто можна побачити особливе зображення - дерево життя.

Херсонські вишиванки славляться зображеннями вишитих тварин: півнів, зозуль, коней, оленів. Також на них часто вишивали дерево життя, як у харківських вишиванках.

На Полтавщині вишивали гладдю. Полтавська вишивка вважається однією з найдавніших. Відома вона традицією вишивки "білим по білому". На Полтавщині прийнято прикрашати рукави сорочки витонченим та кропітким дрібним візерунком, а в орнаменті використати геометричні фігури.

На Сумщині були популярні полтавські вишиванки, а також рослинно-геометричні візерунки дрібним хрестиком. Вишиванки Вінницької області цінуються за велику різноманітність елементів та технік.

В Чернігівській області поєднували кілька видів швів в одній вишивці та використовували складні техніки. Чернігівські вишивальниці вишивали дуже мініатюрними, схожими на бісерні стібками, а також використовувати дуже тонкі нитки. Для цього була потрібна велика майстерність і акуратність.

У Донецькій та Луганській областях майстрині пишно прикрашали сорочки вишитими квітами, деревами та птахами. Завдяки використанню ниток різних текстур вишивка здавалася об'ємною.

Українська вишиванка по областях / фото wikimedia

Вишиванка Волинської області виділяється симетрично повторюваними геометричними візерунками. А у житомирських вишиванках окрім геометричних фігур на сорочках розцвітали квіти та гілки з листям.

Закарпатська вишиванка - найбільш пишна, яскрава і різнобарвна. Вишивальниці Закарпаття прикрашали рукави пишним та великим орнаментом. Львівські майстрині навпаки вишивали дуже легкі, витончені та скромні візерунки, наче тонке мереживо.

У Запорізькій області найкраще розвинені традиції чоловічої вишиванки. Чоловічі сорочки прикрашалися в основному геометричними візерунками, такими як ромби і кола (символ сонця). Таку вишивку називали чумацькою.

Вишиванки Київської області виділяються найбільшим розмаїттям рослинних візерунків. На них можна побачити хміль, грона винограду, маки, пшеничні колоски. Такими візерунками прикрашали рукави, а на манжетах вишивали дрібні геометричні фігури. Часто використовували нитки синього та чорного кольорів.

Для кримських вишиванок характерна велика різноманітність візерунків, кожен з яких має своє сакральне значення. Наприклад, вигнута гілка з листям "егрі дав" означала розвиток і непостійність, дерево символізувало чоловіче начало, а гвоздики були символом людей похилого віку.

Вас також можуть зацікавити новини: