Димитріївська батьківська субота - один із поминальних днів у церкві, коли заведено молитися за померлих близьких.
Димитріївська субота - поминальний день, який припадає на суботу перед днем пам'яті святого Димитрія. Залежно від того, дотримуються віряни нового чи старого стилю календаря, дата поминального дня може відрізнятися. Але суть залишається незмінною: у цей час традиційно моляться за померлих, поминають предків і дотримуються певних заборон і правил.
Як уже розповідав раніше УНІАН, батьківські суботи - особливі дні в церкві, коли моляться за покійних християн. Загалом таких поминальних днів у році кілька.
Димитріївська субота свою назву отримала за ім'ям великомученика Димитрія Солунського. Спочатку заупокійні молитви в Дмитрівську суботу лунали за спочилих воїнів, адже воїном був і святий Димитрій, але згодом цього дня почали згадувати і всіх спочилих православних християн.
Відзначають Дмитрівську суботу напередодні свята, фіксованої дати, як такої немає, але це завжди субота. Оскільки Православна церква України змінила календар, то день пам'яті великомученика Димитрія зсунувся на 13 днів раніше - згадують святого 26 жовтня. Тобто, цього року Димитріївська субота припадає на 25 жовтня.
Віряни, які дотримуються старого календаря, згадують Димитрія Солунського 8 листопада, тому поминальний день за старим стилем - 1 листопада.
Якщо говорити, що потрібно робити в батьківську суботу, то цей поминальний день нічим не відрізняється від інших. Православні йдуть до церкви, щоб помолитися за померлих родичів і близьких. Вважається, що за молитвами душі покійних отримують особливу допомогу, бо не всі за життя встигають спокутувати свої гріхи. Полегшити їхню долю на тому світі можуть живі - через молитви.
До храму несуть пісні продукти на помин, називають це "панахидкою" - хліб, олію, цукор, фрукти, цукерки. Однак, як кажуть священики, нести будь-що до церкви "на панахиду" не є обов'язковим - набагато важливіше просто прийти помолитися.
Також у поминальний день традиційно йдуть на цвинтар і прибирають могили. Вдома влаштовують поминальні обіди - у народі вірять, що в такі дні за столом збираються душі тих, хто пішов, тож для них на стіл ставлять зайву тарілку та прилади. Традиційні страви прості - кутя, каша, пироги, кисіль, а також улюблені страви покійних родичів.
У батьківські дні зазвичай не поминають нехрещених і тих, хто за життя відкидав Бога. Однак священики кажуть, що молитися потрібно за тих, хто сам цього не зробив.
У народі є низка своїх заборон:
Щодо того, чи можна робити прибирання або чи можна прати в батьківську суботу, то в церкві таких заборон немає. Важливо, щоб повсякденні справи не відволікали вас від молитви, світлих спогадів і думок про духовне.
Вважається, що двері дому в батьківську суботу не варто замикати до кінця вечора, а свічку, яку запалюють на спомин про тих, хто пішов, не гасять - вона має догоріти сама.