Запам'ятайте стародавні народні звичаї та заборони у день літнього сонцестояння.
Людство ще з давніх-давен помітило, що довжина світлового дня не однакова протягом року, а змінюється залежно від сезону. Найдовший і найкоротший дні року назвали літнім і зимовим рівноденням. Майже для всіх давніх народів світу ці події були дуже важливими. В ті часи люди планували справи за сонячним календарем і їм було критично важливо знати, коли день літнього сонцестояння. Саме він вважався справжнім початком літа, а отже, і сільськогосподарського сезону.
Для сучасної людини подібні астрономічні події вже не такі важливі. І хоча вони більше не визначають наш повсякденний побут, народні вірування про ці явища збереглися до наших днів. Наші предки були впевнені, що певні дії в літнє сонцестояння можуть як ощасливити та оздоровити людину, так і спричинити великі неприємності.
Літнім сонцестоянням називають момент, коли Сонце піднімається найвище над горизонтом у північній півкулі Землі, або найнижче – у південній. Відповідно, на півночі від екватора настає найдовший день за весь календарний рік, а на півдні – найкоротший. У зимове сонцестояння ситуація дзеркально змінюється.
Дата події може коливатися, але завжди припадає на період з 19 по 22 червня. В Україні момент, коли настане літнє сонцестояння 2026 року, очікується 21 червня о 11:24 за київським часом. У цей день у столиці день триватиме цілих 16 годин і 27 хвилин, а ніч – лише 7 годин 33 хвилини. Не у всіх країнах світу його відчувають однаково: чим ближче до екватора, тим меншою буде різниця в тривалості дня і ночі.
Для сучасного суспільства сонцестояння лише дає можливість насолодитися найдовшим днем року. Але для предків це була одна з найважливіших дат року, якій приписували містичні властивості. Якими були давні вірування про цей день, можна зрозуміти за традиціями свята Івана Купала - спочатку воно було присвячене саме літньому сонцестоянню.
21 червня українці плели вінки, збирали лікарські трави та купалися у річках. Вночі запалювали багаття, через яке кожен мав стрибнути хоч раз, щоб очиститися від усього лихого. З вогнем проводять обряд на бажання: на кількох папірцях потрібно коротко написати про свої мрії, потім спалити і розвіяти за вітром. Давнє вірування свідчить, що принаймні одна загадана річ виповниться цього року.
Воду та сонячне світло в цю містичну дату наділяли очисними властивостями. Слов'яни вірили, що природні стихії перемагають зло та зцілюють усі хвороби в організмі. Якщо потрібно оздоровитися, то ось що робити в день літнього сонцестояння: треба прокинутися якомога раніше і застати сонячний світанок, підставляючи обличчя першим променям. Коли сонце остаточно зійде, слід вмиватися водою з роси чи джерела.
Дівчата плели на сонцестояння вінки з польових квітів, на яких ворожили на долю та наречених. Окрасу могли подарувати коханому юнакові. Робили талісман на удачу: сплетений вінок кропили колодязною водою і вішали в хаті. Вважалося, що доки рослини повністю не всохнуть, вони будуть приносити благополуччя та відганятимуть від житла зло.
Ще один обряд на щастя проводили на трьох свічках – червоного, помаранчевого та жовтого кольору. Такі предмети ставили біля місця у будинку, яке хотіли покращити. Наприклад, біля подружнього ліжка, щоб сильніше згуртувати подружжя, або на обідньому столі, щоб примирити всіх членів сім'ї. Там треба запалити свічки та дати їм догоріти.
Стародавні люди попереджали про особливу небезпеку конфліктів і пліток у найдовший день року. Вірили, що якщо посваритися на сонцестояння, то примиритися потім буде практично неможливо. Носіння темного та подертого одягу також називали тим, що не можна робити в день літнього сонцестояння. Краще навпаки вдягти яскраві речі сонячних відтінків.