Розповідаємо про народні звичаї свята Михайлове чудо, і чи може архангел "начудити".
У церковному календарі у вересні вшановують архангела Михаїла - главу Небесного воїнства і покровителя міста Києва, захисника від зла і хвороб. У священних книгах згадуються кілька дивовижних вчинків святого, а це свято отримало назву Михайлове диво. Про його традиції та заборони спеціально для УНІАН розповів священник Анатолій Куліш.
Архангел Михаїл - це очільник небесного воїнства, один із найбільш шанованих вищих ангелів. Ім'я його з давньоєврейської перекладається як "Хто як Бог?", що означає - ніхто не дорівнює Всевишньому.
За словами священника Анатолія Куліша, кажучи про Михайлове чудо, насамперед потрібно розуміти, що це більше регіональне свято, і найпоширенішим воно є в центральній частині України. "Михайлове чудо" його називають по-народному, а повна назва свята звучить як Чудо архістратига Михаїла в Хонех. Воно не входить до переліку двунадесятих - це просто подія, що сталася й шанується церквою. Чудом називають момент, коли архангел не дозволив знищити один із християнських монастирів потоком води - відвів течію вбік, і монастир залишився неушкодженим.
Після того, як українська церква перейшла на новий календар, ця подія, як і низка інших фіксованих свят, зсунулася за часом на 13 днів раніше. Тому за новим стилем свято відзначають 6 вересня.
Раніше у православній Церкві датою свята Чудо архістратига Михаїла в Хонех було встановлено 19 вересня, і частина релігійних громад відзначає його за старим стилем.
Як пояснив Анатолій Куліш, що робити і що ні в цей день, людина може вирішувати сама - все залежить від того, як вона ставиться до свята. Головне, пам'ятати слова Ісуса Христа, що не людина для дня, а день для людини. "Тобто, якщо в людини є потреба працювати, вона може щось робити. Якщо ж людина має внутрішню потребу відпочити, перезавантажитися, то вона може приділити час саме цьому", - каже священник.
Особливих давніх церковних традицій на Михайлове чудо немає, але є забобони. Деякі люди бояться, що якщо вони займатимуться фізичною працею, будуть серйозні наслідки - нібито Михайло почне "чудити". За словами священника, у сільських парафіях, де він бував, справді говорили, що нібито через роботу в свято то будинок згорів, то сарай, ще якісь неприємності траплялися. Водночас у Святому Письмі ніде не написано, що за роботу в це свято передбачено якесь покарання - заборони існують тільки в народних віруваннях, Церква ж не встановлює окремих табу.
Як з'ясував УНІАН, за народною традицією у свято накривають багатий стіл і дякують архангелу за заступництво. За старих часів дівчата влаштовували своєрідне ворожіння: пекли пиріг, куди ховали обручку. Кому діставався шматочок зі знахідкою - на того чекало швидке заміжжя. Вважається, що з цього дня починаються перші заморозки.