У народі свято називають Олександрів день.
30 серпня за новим церковним стилем вшановують пам'ять трьох святителів - Олександра, Іоанна Постника та Павла Нового, кожен з яких у різний час обіймав патріарший престол Константинополя і зробив свій внесок у утвердження та захист християнської віри.
Розповідаємо їхню історію, які народні прикмети та обряди пов’язані з цим днем, а також яке церковне свято сьогодні відзначають православні за старим календарем.
30 серпня (за старим стилем - 12 вересня) у Православній Церкві України вшановують святителів Олександра, Іоанна Постника та Павла Нового - Константинопольських патріархів, які боролися за чистоту віри та захищали Церкву від єресей.
Святитель Олександр жив у IV столітті й служив вікарієм при першому Константинопольському патріархові Митрофані. Від його імені Олександр брав участь у Першому Вселенському Соборі в Нікеї, де виступив проти аріан. Після смерті Митрофана, згідно з його заповітом, Олександра поставили патріархом, і все життя він присвятив захисту християнства від язичників. Відомо, що святитель мав особливу молитовну силу - під час суперечки з язичницьким філософом він наказав тому замовкнути, і той втратив дар мови, який повернувся лише після того, як він визнав істинного Бога.
Іоанн Постник жив у VI столітті й з юності вів суворе аскетичне життя, за що й отримав своє прізвисько. Його знали як щедру людину, яка допомагала бідним, а ставши патріархом, продовжував жити вкрай скромно - після себе він залишив лише дерев’яне ліжко та грубе вбрання.
Святитель Павло Новий, уродженець Кіпру, очолив Константинопольську кафедру у VIII столітті, за часів іконоборства. Він намагався відновити шанування ікон, за що тоді жорстоко карали, але не знайшов підтримки, а зрозумівши, що більше не може допомогти Церкві, залишив престол, відійшов у монастир і помер у схимі.
У святих цього дня просять зміцнення віри, здоров’я дітям і допомоги у сімейних справах, а бездітні люди моляться про народження дитини.
Раніше ми також розповідали, яке сьогодні церковне свято відзначають за старим стилем - 30 серпня вшановують Аліпія, іконописця Печерського, а також ікону Божої Матері "Прибавлення розуму".
У народі свято називають Олександр Ситник або Олександрів день - сьогодні, після одноденного посту на честь Усікновення голови Іоана Предтечі, накривають багатий стіл і запрошують гостей. З самого ранку господині готують частування: дозволяється м’ясо та риба, печуть пироги, але головні страви на столі - коровай та ячмінна каша, приготовані з зерна нового врожаю.
Ячмінну кашу варять на молоці й щедро заправляють маслом, щоб вона вийшла по-справжньому ситною, а трапезу починають із караваю – "Ситно з хлібом жити", - казали наші предки. Вважається, що той, хто скуштує кашу цього дня, цілий рік не думатиме про хвороби: ячмінь здавна цінували за те, що він додає сил, зміцнює здоров’я та продовжує молодість, покращуючи стан шкіри, волосся та нігтів.
Церква цього дня, як і завжди, засуджує злість, лайку, заздрість і осуд. Не можна бути жадібним, затівати помсту, впадати у відчай, а також відмовляти в допомозі тим, хто її потребує.
За народними повір’ями, заборонено сперечатися, ревнувати й ображатися - вважається, що це призводить до сімейних сварок і розлучень, а будь-який поганий вчинок сьогодні неодмінно повертається сторицею. Не рекомендується сумувати й піддаватися тузі - поганий настрій може затриматися в домі надовго, тому день краще провести в позитивному настрої.
Серед інших заборон:
Також радять остерігатися розсипати сіль - прикмета обіцяє зраду чоловіка чи дружини.
За народними прикметами, погода 30 серпня підказує, якими будуть осінь і майбутня зима:
Найбільш "промовиста" прикмета дня пов’язана з горобиною: якщо ягід на дереві багато, осінь буде дощовою та холодною.
Іменини сьогодні відзначають Олександр, Арсеній, Данило, Іван, Павло, Макар, Гаврило, Григорій.
Народжені в цей день вирізняються розумом і кмітливістю, надзвичайно товариські й вміють дружити. Щоправда, є риса, здатна зіпсувати репутацію, - любов до суперечок і дискусій: у запалі розмови з їхнього боку може пролунати різка критика на адресу опонентів, що не завжди до душі співрозмовникам.