Мультфільм оцінили як критики, так і глядачі.
Вже 13 серпня 2026 року в український прокат виходить анімаційна стрічка "Арко. Мандрівка крізь час" (Arco) французького режисера Юґо Б'єнвеню.
Після світової прем'єри в Каннах стрічка швидко стала одним із найобговорюваніших анімаційних релізів року.
Обрані українські глядачі вже могли подивитися фільм під час 13-го Чілдрен Кінофесту.
УНІАН разом з кінокомпанією "Артхаус Трафік" зібрали шість причин не пропустити цю прем'єру.
Після гучної світової прем'єри в офіційній програмі Каннського кінофестивалю, стрічка миттєво привернула увагу міжнародної преси та вирушила підкорювати фестивалі в Локарно й Торонто.
Найважливішу нагороду фільм здобув в Аннесі – на найпрестижнішій світовій події в галузі анімаційного кіно, де "Арко" здобув "Кришталь" за найкращий повнометражний фільм. Згодом фільм також отримав премію Європейської кіноакадемії 2026 року, а також номінації на "Оскар", "Золотий глобус" і BAFTA.
Події розгортаються у 2075 році. Земля переживає важку екологічну кризу, люди живуть в будинках під куполами, а дітей замість вічно зайнятих батьків виховують роботи.
Одного дня дівчинка Ірис знаходить хлопчика у сяючому веселковому плащі, що впав прямо з неба. Його звати Арко, і він прибув із далекого майбутнього, де люди мешкають у небесних будинках та мандрують у часі по веселках. Ірис вирішує допомогти гостю повернутися додому. Але часу майже немає: Арко вже шукають дивні переслідувачі.
Діти побачать у ньому пригодницьку історію, а дорослі – фантастичну притчу. Автори не приховують натхнення роботами Хаяо Міядзакі ("Мій сусід Тоторо", "Рибка Поньо на кручі", "Відьмина служба доставки"), а сам сюжет перегукується з класичними історіями про щиру дружбу – "Інопланетянина" Стівена Спілберга та "Пітера Пена".
Критики видання The New York Times влучно охарактеризували цей мікс як "щось посередині між роботами студії Ґіблі та "Інтерстелларом"", де казкові мотиви поєднуються з науковою фантастикою.
Попри домінування CGI-анімації, Юґо Б'єнвеню зробив ставку на традицію. "Арко" повністю виконано у витонченій техніці класичної 2D-анімації.
За словами режисера, це єдина техніка, здатна по-справжньому зберегти живу теплу пластику, необхідну для казки. Візуальні рішення фільму прямо відсилають до графічних робіт видатних французьких візіонерів Жана Жиро (Мьобіуса) та Рене Лалу, через що багато кадрів нагадують окремі ілюстрації.
Однією з продюсерок проєкту виступила Наталі Портман, яка також подарувала свій голос одній із героїнь в англомовній версії.
За звуковий дизайн відповідав володар премії "Оскар" Ніколя Беккер, відомий за роботою над стрічками "Звук металу", "Гравітація", "Прибуття" та "Ex Machina". Магічний музичний супровід створив композитор Арно Тулон, за що отримав спеціальну нагороду французької Спільноти авторів, композиторів і видавців музики (SACEM).
Критики і глядачі тепло прийняли "Арко". Так, на агрегаторі Rotten Tomatoes стрічка має 93% "свіжості" зі спеціальною відзнакою Certified Fresh. На Metacritic фільм здобув 72 бали зі 100, а глядацькі рейтинги тримаються на позначках 7.3 на IMDb та 3.9 на Letterboxd.
Видання Empire резюмувало: це "європейська незалежна анімація, яка вслід за "Потоком" показує Голлівуду, як треба робити", а часопис Little White Lies назвав її "вишуканою, особливою та химерною".