Душевна розмова — так можна охарактеризувати нову роботу Pixar - анімаційну стрічку "Душа" (Soul). УНІАН подивився найочікуваніший мультфільм важкого карантинного року та назвав причини, з яких його повинні побачити і дорослі, й діти.
У складні часи пандемії коронавірусу у багатьох людей похитнулася віра у власні сили, дехто всерйоз задумався про своє призначення і сенс життя. І тут дуже доречно вийшов мультфільм "Душа" від студії Pixar. Ця світла анімаційна стрічка допоможе відповісти на багато запитань, які хвилюють вас, при цьому не заганяючи в депресивний стан, а залишаючи світлий і зворушливий післясмак.
У центрі сюжету — шкільний учитель музики Джо Гарднер. Його заповітна мрія — виступати на великій сцені. Але замість цього він викладає мистецтво, яке наповнює його життя сенсом, тим, кому воно взагалі не цікаве (за винятком двох учнів — так Джо вже залишив свій слід у житті).
В один день Гарднера запрошує його колишній учень на проби в джаз-клубі. Ось це шанс — думає вчитель. Так, дійсно це — межа мрій педагога. Але тут невдача: занурившись у марення майбутніх досягнень, Джо дорогою додому падає в каналізаційний люк й опиняється в іншому вимірі — його душа відокремилася від тіла. Але ж сьогодні ввечері у вчителя виступ, та ні, не просто виступ, а шанс нарешті знайти своє справжнє покликання й довести собі самому і мамі, що настанови батька — безцінний алмаз, який він, простий шкільний учитель, — перетворив на діамант.
Дорогою в інший світ Гарднеру вдалося перехитрити систему, він потрапив у вимір, в якому кожна душа за допомогою ментора повинна знайти своє покликання і таким чином отримати "квиток" на Землю. І тут простому шкільному вчителю трапляється "міцний горішок" - норовлива душа під номером 22, вона довгий час відмовляється шукати своє покликання, з цим завданням не впорався жоден ментор.
У цьому світі передіснування все влаштовано вельми незвично: невагомі душі, ніби створені в стилі Пікассо, трава в бузкових відтінках. Це, безсумнівно, подобається дітям. Але в цих епізодах піднімаються і дуже важливі екзистенціальні запитання: а в чому сенс життя, чи тим я займаюся, чи можу я надихнути когось знайти своє покликання, а що якщо я піду проти системи, а що якщо я буду діяти всупереч думці інших.
Повірте, це дуже нестандартна історія, й розповідає вона зовсім не про тренувальний табір для душ, а про цінність життя, покликання людини, здатність жити тут і зараз (це дуже важливий посил за часів планів, які гучно обвалилися, й обірваних мрій).
Так, Джо і номер 22 встигнуть накоїти справ в обох світах, насмішивши глядача, і навіть помінятися тілами (тут на допомогу авторам мультика прийшов вже відомий прийом про переселення душі в кота).
У фіналі мультфільму "Душа" і Гарднер, й номер 22 потрапляють на Землю. Адже їм вдалося усвідомити своє покликання, надихнути один одного цінувати свій талант та ідеї, не втратити віру в себе, незважаючи на нескінченні "ти не зможеш, це тобі не під силу".
Також зачіпає у мультфільмі ще один момент: Джо, чудово відігравши з колективом, ділиться з легендою джазу, що бажане виявилося не таким і чарівним. А та відповіла йому притчею про рибку, яка мріє про океан. І на цьому моменті, напевно, кожен задумався, а чи цей "океан" він шукав?
Ольга Робейко