Справжній жах ховається у людській байдужості: рецензія на фільм "Ненаситний"

18 листопада в український прокат вийшов атмосферний фільм жахів "Ненаситний". УНІАН розбирався, чи вдалося режисерові Скотту Куперу, що заручився продюсерською підтримкою самого Гільєрмо Дель Торо, зняти прокляття "кризи жанру" в сучасному хоррорі.

Жанр фільмів жахів вже не перший десяток років перебуває в затяжній кризі. Здається, кінематографісти вже перепробували всі можливі сюжети і всі можливі прийоми, щоб налякати глядача. Щоб хоч якось проявити оригінальність, хтось наважується показати на екрані невиправдану гидоту, а хтось – вивести на передній план глибокий сенс. Але виходить з цього щось гідне далеко не у всіх. Чи вдалося творцям фільму жахів "Ненаситний" здивувати або хоча б налякати глядача, читайте у свіжому огляді УНІАН.

Фільм жахів "Ненаситний" є продюсерським проектом Гільєрмо Дель Торо ("Хеллбой", "Лабіринт Фавна", "Багряний пік", "Форма води"), і саме за рахунок цього факту глядача намагаються заманити в кіно. Втім, на цьому участь культового хоррор-режисера в роботі над фільмом закінчується.

Тим не менш, постановник фільму Скотт Купер також не остання людина в світі великого кіно. Як режисер він дебютував у 2009 році з музичною драмою "Божевільне серце", яка отримала кілька престижних нагород і номінацій, включаючи "Оскар" за найкращу пісню і найкращу чоловічу роль. Далі пішов кримінальний трилер "З пекла" з Крістіаном Бейлом і Вуді Харрельсоном, кримінальна драма "Чорна меса" з Джонні Деппом і вестерн "Недруги" все з тим же Бейлом і Розамунд Пайк. Загалом, Купер хоч і не штампував фільми пачками, але кожна його робота збирала зіркові акторські склади і отримувала позитивні відгуки критиків.

Запланований до виходу на 2020 році фільм жахів "Ненаситний" був скромнішим за бюджетом і акторським складом, а сам Купер вперше попрацював у такому жанрі. В якійсь мірі останній момент пішов на користь фільму, адже режисер не зациклювався суто на рамках жанру, паралельно намагаючись підняти соціально чутливі теми.

Отже, події фільму розгортаються в маленькому безперспективному містечку в штаті Орегон, і вся атмосфера фільму про це регулярно нагадує. Тут процвітає бідність і дрібна злочинність, і всі сподіваються на покращення після повторного відкриття покинутої шахти. Як то кажуть, "люди бідкаються, а влада розводить руками". Ось і весь фільм такий – в синьо-сірих кольорах з тягучою музикою.

Саме ця шахта стане тим місцем, звідки вирветься справжній жах, який перетворить на пекло життя 12-річного школяра Лукаса (Джеремі Т. Томас) з неблагополучної сім'ї, а пізніше зачепить й інших жителів містечка. Хлопець, який явно недоїдає і над яким постійно знущаються однокласники, буде змушений ховати кровожерливу надприродну істота в своєму будинку. Однак, зрозуміло, так триватиме недовго.

Сама оригінальна назва фільму Antlers, що дослівно перекладається як "Оленячі роги", конкретно натякає тим, хто хоч трохи знайомий з американським фольклором, який жах ховається у фільмі. А саме – мова піде про вендіго. У міфології індіанців – це дух-людожер, який спочатку сприймався як символ ненаситного голоду і голодної зими. Власне, звідси й українська адаптована назва "Ненаситний". А "Оленячі роги" – тому що вони є невід'ємним атрибутом цієї антропоморфної істоти, нездатної вгамувати голод. В цілому, творці фільму не надто відходили від канону, який фанати хоррора могли вже не раз бачити у всіляких американських фільмах-серіалах, від "Майстрів жаху" до "Надприродного", заснованих на міських легендах.

Тим не менш, Купер вирішив надати історії цього персонажа трохи більше людяності, пояснивши, чому 12-річна дитина так самовіддано захищає істоту, таким чином зробивши невеликий відступ в жанр соціальної драми.

Паралельно в місто повертається шкільна вчителька Джулія Медоуз (Кері Расселл). З контексту стає зрозуміло, що в юнацтві вона покинула місто, рятуючись від насильства в сім'ї. На яке всі навколо закривали очі. Саме тому вона не змогла пройти повз Лукаса, зовнішній вигляд якого відверто свідчив про те, що в його житті щось не так.

Однак спочатку, коли вона намагається звернути увагу громадськості на долю хлопця – від директора школи до свого брата і за сумісництвом шерифа Пола (Джессі Племонс) – всі намагаються закрити на ситуацію очі. Мовляв, його батька визнали здатним бути опікуном дітей, та й взагалі краще залишити все як є і не втручатися. Якраз в цій людській байдужості й криється головний жах фільму. Хлопчик настільки не вірить в те, що йому хтось допоможе, що він готовий оберігати кровожерного монстра, приносячи йому трупи тварин і покриваючи вбивства, і свято вірячи в те, що той також буде про нього піклуватися.

І про сам хоррор в "Ненаситному". Фільм знятий в загальній похмурій спокійній атмосфері, хоча там присутні кілька занадто детальних кадрів з розчленованими тілами, проте їх тут не так вже й багато і в цілому вони використані виправдано. Також у фільмі кілька разів вельми успішно використаний прийом "раптового страху", який точно полоскоче вам нерви. Адже саме за цим люди ходять на фільми жахів.

Окремо варто також похвалити сцени перетворення вендіго (його зіграв Скотт Хейз). В принципі, у фільму досить хороший каст, хоч і без гучних імен. Юний Джеремі т.Томас, що виконав роль Лукаса, мабуть, впорався із завданням краще за всіх – так передати жах і відчай не кожен дорослий актор зможе.

Наш вердикт. "Ненаситний" вийшов досить непоганим атмосферним хоррором, який не пропонує нічого революційно нового, але при цьому тримає глядача в напрузі й здатний пару-трійку разів налякати. Тут досить непогана картинка без зайвої кількості неприємних моментів зцілком гідною акторською грою. Загалом, на тлі загальної кризи в жанрі жахів виглядає дуже навіть непогано. Фанатам жанру має "зайти".

Загальна оцінка – 6/10.

***

Про інші кіносеріальні новинки тижня читайте в нашому окремому матеріалі.

Марина Григоренко