Через понад півстоліття трек продовжує отримувати визнання.
Композиція "Close to the Edge" 1972 року британського гурту Yes тривалістю майже 19 хвилин визнана найвеличнішою найдовшою піснею всіх часів, пише журнал Parade.
"Пісня розширила звичні межі рок-музики і показала, яким масштабним може бути музичний твір. Через понад півстоліття цей трек продовжує отримувати визнання", – йдеться у публікації,
Нагадується, що композиція спочатку помітно виділялася навіть на тлі найсміливіших рок-експериментів того часу.
Композиція "Close to the Edge" триває 18 хвилин і 43 секунди та повністю займає одну сторону оригінальної вінілової платівки однойменного альбому групи.
Написали пісню музиканти Джон Андерсон і Стів Хау. У ній органічно поєднуються елементи прогресивного року, класичної музики, джазу та складного оповідання. Текст частково натхненний романом Германа Гессе "Сіддхартха", а сама композиція постійно змінює темп, настрій і музичні акценти.
Альбом Close to the Edge вийшов у вересні 1972 року і став важливою віхою в кар'єрі групи Yes. На той момент це був найуспішніший комерційний реліз колективу. Платівка піднялася на третю сходинку чарту Billboard 200 у США і досягла четвертого місця у Великій Британії. Пізніше продажі альбому у Сполучених Штатах перевищили мільйон примірників. Центральним твором платівки залишається однойменна композиція.
Нещодавно журнал Goldmine, що спеціалізується на музиці та колекціонуванні платівок, склав рейтинг 20 найкращих пісень тривалістю понад 10 хвилин. Перше місце в списку посіла саме "Close to the Edge".
"За десятиліття альбом Close to the Edge став однією з найбільш високо оцінених робіт в історії прогресивного року. Він неодноразово потрапляв до списків найкращих альбомів усіх часів і був включений до подібних рейтингів журналу Rolling Stone. Заголовна композиція також продовжує вважатися одним із головних досягнень жанру", – зазначається в статті.
Через понад 50 років після виходу "Close to the Edge" залишається орієнтиром для всіх масштабних рок-композицій.
Нагадаємо, раніше УНІАН писав, яку пісню 1963 року заборонили на радіо, але вона стала хітом і символом цілого покоління.