У технології збору та сушіння лаванди теж є свої нюанси.
Лаванда – універсальна рослина, яка приносить людині багато користі. Наприклад, її бояться кліщі, і вони одразу тікають із саду, де висаджено цю рослину. Крім того, лаванду можна зібрати, засушити та використовувати в побуті. Розповідаємо, як правильно зрізати лаванду для сушіння.
Автори видання Saketos пишуть, що лаванду можна збирати в липні або серпні, незадовго до того, як почнуть з’являтися квіти. Ви повинні бачити велику кількість бутонів і яскравий колір рослини. Цікаво, що час теж має значення – найкраще збирати квітки опівдні, коли концентрація ефірних олій найвища. Обривати лаванду руками не можна – бажано зрізати гострим секатором.
Також експерти пояснюють, як сушити лаванду, щоб вона не втратила колір, аромат і корисні властивості. Категорично не можна розміщувати рослину в духовці або на поверхні, куди потрапляють сонячні промені; необхідно дати їй висохнути природним чином, забезпечивши температуру нижче 40 градусів. Лише такий метод дозволяє зберегти ефірні олії та інші корисні властивості, а також яскравий колір.
Після того як ви зірвали рослину, розділіть зібраний букет на кілька невеликих пучків, перев’язавши кожен гумкою. Мотузку або стрічку брати не варто – сухі стебла будуть стискатися і можуть випасти. Потім потрібно підвісити пучки квітами вниз і чекати, коли вони висохнуть. Як правило, на це йде близько тижня, а після закінчення цього терміну можна перевірити, чи досягнуто потрібного результату – лаванда повинна легко відпадати від стебла. Якщо ви не досушите рослину, вона може згодом покритися пліснявою. Пакувати висушену лаванду потрібно в тканинні лляні, бавовняні або полотняні мішечки, якщо ви хочете використовувати її як саше.
Технологія сушіння лаванди для чаю нічим не відрізняється від описаної вище. Для корисного напою використовують сушені бутони, а зберігати їх найкраще у скляній банці, яку можна герметично закрити. Абсолютно марними для таких цілей виявляться листя лаванди – додавати їх у чай не має сенсу, оскільки напій вийде гірким. Зібрані та висушені бутони додають у чайник із розрахунку 1 ч.л. квіток на 250–300 мл окропу. Накривають кришкою, настоюють 5–7 хвилин, потім проціджують, щоб прибрати гіркоту, і п’ють такий настій із цукром, медом або лимоном.