Не висаджуйте ці рослини, якщо не хочете знищити дачу або мати пробеми з законом.
Усім поціновувачам садівництва треба запам'ятати, які дерева не можна саджати в дворі, щоб не мати проблем. Деякі культури можуть знищити "сусідів" по ділянці, а за їхній посів може бути покарання. Йдеться про інвазійні рослини, які потрапили до нас з інших регіонів і можуть неконтрольовано поширюватися в природних екосистемах, створюючи шкоду для дачників та аграріїв.
Фахівець зі збереження екосистем громадської організації "Екодія" Богдан Кученко розповів УНІАН, які рослини не рекомендується вирощувати на ділянках, та чому це важливо.
За словами експерта, основною проблемою таких рослин є відсутність у них природних ворогів, оскільки наші екосистеми просто не встигли адаптуватись до їхньої присутності та виробити механізми контролю чисельності цих видів.
"Відповідно, інвазійні види поступово поширюються у сприятливих для себе середовищах, переважно на порушених людиною територіях (закинута забудова, ділянки суцільних рубок, виснажені надмірним випасом степи, сміттєзвалища тощо), та витісняють місцеві види", – говорить фахівець. Це призводить до значного скорочення біорізноманіття.
Для прикладу, різноманіття рослин наземного ярусу та їхнє покриття в лісі з домінуванням червоного дуба в декілька разів менше, ніж там, де домінує звичайний дуб. Основною причиною цього є повільне розкладання опалого листя червоного дуба, крізь товстий шар якого можуть пробитись лише одиничні рослини.
"Поширення інвазійних видів є однією з п’яти основних причин втрати біорізноманіття у всьому світі. Не оминула ця проблема й Україну – за оцінками науковців, щонайменше 50 видів, які зустрічаються в Україні, це інвазійні рослини", – говорить Богдан Кученко.
Зокрема, до них належать амброзія полинолиста, борщівник Сосновського, ваточник сирійський, золотарник канадський, щириця звичайна, аморфа кущова та багато інших. Водночас, за словами фахівця, офіційний перелік досі не закріплений у законодавстві.
Першою спробою врегулювати це питання на офіційному рівні було затвердження Міндовкіллям у травні 2023 року переліку інвазійних дерев – їх заборонили висаджувати у лісах. До цього переліку увійшли 13 видів, зокрема клен ясенелистий, дуб червоний, робінія псевдоакація (більш відома як акація біла), гледичія колюча.
Однак менш ніж за півроку, після активного спротиву лісівників забороні висаджування видів із цього переліку, відповідний наказ був скасований Державною регуляторною службою України.
За словами фахівця, складно виділити найбільш поширені інвазійні види, оскільки використання (або невикористання) таких видів залежить від особливостей місцевого клімату, доступності їх насіння чи саджанців, а також уподобань самих власників ділянок.
"Для прикладу, комусь може подобатися вирощувати місцеві липи, клені або звичайний дуб, а хтось віддасть перевагу інвазійним акаціям, аморфі чи червоному дубові. Останніми роками популярності набуває висаджування павловнії, яка теж може виявляти інвазійні властивості", – коментує Богдан Кученко.
За словами фахівця, вплив на природу внаслідок висаджування інвазійних видів на присадибних ділянках залежить від низки факторів: наскільки далеко розташована ділянка від природних територій, куди чужорідний вид може "втекти", як далеко поширюється насіння.
"Наприклад, крилате насіння клена ясенелистого може розноситися вітром на сотні метрів, а дрібні опушені насінини ваточника сирійського – на багато кілометрів", – додає Кученко.
За словами фахівця, головна причина, чому не можна саджати павловнію та інші подібні культури - це шкода довкіллю: "Найбільше страждає від поширення інвазійних рослин місцева флора та пов’язані з нею види комах, звірів, птахів тощо. Для прикладу, якщо на природних луках, де ростуть десятки видів рослин, з’явиться борщівник або ваточник, то за декілька років ці "чужинці" можуть суцільно вкрити територію і фактично витіснити всі або майже всі місцеві види, перекривши їм доступ до сонячного світла".
Також такі рослини можуть шкодити ґрунтам. Адже відмерлі частини інвазійних рослин зазвичай значно повільніше розкладаються, ніж рештки місцевих видів – гриби, комахи та бактерії теж не дуже "звикли" споживати рослини-чужинці.
Чужорідні види родини бобових (акація, гледичія, аморфа) збільшують кількість азоту в ґрунті, що на перший погляд може здатись позитивним. Але через це зникають багато видів, які не полюбляють надлишку азоту (наприклад дикі орхідеї, верес, чебрець), а також виникає нітратне забруднення ґрунтових вод і прилеглих водойм.
В екологічній організації зазначають, що найвідомішим інвазійним видом, який викликає сильну алергію в багатьох людей, є амброзія. Але інвазійні види можуть шкодити не лише алергікам. Наприклад, борщівник Сосновського має сумну славу через те, що його сік, потрапляючи на шкіру чи слизові оболонки людей, здатен викликати глибокі опіки, які довго загоюються.
"На жаль, через відсутність офіційного переліку, немає ніяких законодавчих обмежень вирощування небезпечних культур, а отже і відповідальності за такі дії", – каже Богдан Кученко.
Виняток стосується лише рослин, які через свою небезпеку для людини та сільського господарства визнані карантинними бур’янами (амброзія, гірчак рожевий, паслін колючий тощо).
В "Екодії" нагадують, що наказ Мінагрополітики 2005 року забороняє висівати ці рослини і навіть насіння інших рослин, в якому є домішки цих видів. А також зобов’язує власників земельних ділянок долучатись до запобігання поширенню та ліквідації карантинних бур’янів.
"Але реальна кількість інвазійних видів на порядок більша. Тож обов’язок контролю поширення таких видів і відповідальність за їхнє вирощування будуть можливими лише після офіційного затвердження переліку таких видів і чітких вимог щодо поводження із ними", – додають в організації.