Призначення голови КМДА: нардепи звернулися за поясненнями до КСУ

Пленарне засідання суду з цього питання відбудеться 12 грудня.

Велика палата Конституційного суду України 12 грудня розгляне конституційне подання 51 народного депутата про можливість президента України призначати та звільняти голову Київської міськдержадміністрації, якщо ця особа є обраною на посаду Київського міського голови.

Про це повідомляє відділ комунікацій та правового моніторингу КСУ.

Читайте такожРада ухвалила в першому читанні законопроект про столицю «12 грудня о 10-й годині Велика палата Конституційного суду України на пленарному засіданні у формі усного провадження розпочне розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини 7 статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини 1 статті 92, частин 1 – 5 статті 118, частини 2 статті 133, частин 1 – 4 статті 140, частин 2, 4 статті 141 Конституції України», – йдеться у повідомленні.

Автори клопотання просять суд дати офіційне тлумачення вказаних положень Основного закону в контексті ряду питань.

Зокрема вони просять КСУ роз'яснити, чи може бути звільнена президентом України з посади голови КМДА особа, обрана на посаду Київського міського голови, за умови, якщо повноваження особи, обраної на посаду Київського міського голови, не припинені в установленому законодавством порядку.

Крім того, депутати просять суд пояснити, чи може бути призначена президентом України на посаду голови КМДА особа, не обрана Київським міським головою, за умови, якщо повноваження особи, обраної Київським міським головою, не припинені в установленому законодавством порядку.

Також автори подання просять розтлумачити, чи може Київська міська рада утворювати відділи, управління та інші виконавчі органи не в структурі КМДА.

Як стверджує суб'єкт права на конституційне подання, необхідність в офіційному тлумаченні вищезгаданих положень Конституції зумовлена «неможливістю вирішення порушених у конституційному поданні питань існуючими способами усунення правових колізій, а також існуванням різних правових точок зору на їхнє вирішення».