Зрозуміло, що НБУ є ключовим пунктом у амбітних планах прем`єра отримання всієї повноти влади в країні. Якщо користуватися відомою ленінською тріадою – пошту і телеграф вона вже взяла...
| Стельмах, Тимошенко |
Зрозуміло, що Нацбанк є ключовим пунктом у амбітних планах Юлії Володимирівни отримання всієї повноти влади в країні. Якщо користуватися відомою ленінською тріадою – пошту і телеграф вона вже взяла. Лишився банк. Відставка Стельмаха та лояльних до нього заступників і взяття НБУ під контроль дозволила б прем’єрці вирішити низку надважливих питань. По-перше, з фінансуванням бюджетного дефіциту (як кажуть злі язики – шляхом емісії). По-друге, із знайденням винних в інфляції, обвалі національної валюти та поглибленні економічної кризи. По-третє, з покладенням значної частки відповідальності за цей „жах” на Президента, який до останнього тримається за Стельмаха. Але звільнити главу Нацбанку з посади неможливо без подання Президента. Це пряма конституційна норма.
Щодо реалістичності здійснення намірів БЮТ (озвучених депутатом Ляшком) відсторонити рішенням парламенту Стельмаха та його першого заступника від виконання обов’язків і поставити в.о. лояльного до Тимошенко Савченка, тут важко не погодитися із спікером ВР Литвиним. Той стверджує, що відповідні пропозиції „викликають запитання з точку зору конституційності”. "Не кажучи вже про той факт, що Верховна Рада України двічі висловлювала недовіру голові НБУ, а тепер їй пропонується слухати його звіт", - додав голова ВР.
Якщо і буде прийнято якусь кадрову постанову, виконуватися вона не буде. Якщо втретє висловлять недовіру, Президент втретє ж не подасть до ВР свого подання на звільнення. Звичайно, утримання Стельмаха на посаді добиває і без того підупалий імідж глави держави. Але здача глави НБУ стала б для нього повною капітуляцією. Схоже, і в суто матеріальному плані.
Якщо ж буде прийнято рішення про відсторонення від службових обов’язків, ні Стельмах, ні Шаповал відсторонюватися явно не стануть. І з точки зору законодавства матимуть рацію. До того ж, із заяви Литвина видно, що його блок за відсторонення не голосуватиме. За даними автора, не горить таким бажанням і більшість фракції НУ-НС. Хіба що таке рішення могло б пройти голосами регіоналів, але ті ніби схиляються до третього звернення до Ющенка. Про його „результативність” – див. вище.
Вочевидь, все це чудово розуміють депутати БЮТ і сама лідерка блоку. Повертаємося до питання – навіщо ж тоді проводити позачергове засідання? Заради стрясання повітря? Авжеж. Причому, якомога гучнішого.
На думку автора, сьогоднішній спектакль у Верховній Раді викликаний виключно потребами переломити хід інформаційної війни між БЮТ і Тимошенко з одного боку та Ющенком, його Секретаріатом та партією Регіонів – з іншого. (Те, що СП та ПР тут є союзниками - абсолютно очевидний факт. Досить послухати на всіляких ефірах регіоналку Інну Богословську, яку журналісти позаочі за антитимошенківську тональність базарної торговки прозвали „Богохульська”. Її аргументи цілком збігаються із змістом заяв представників СП).
Після підписання газового контракту ця війна набула вочевидь небажаного для Тимошенко перебігу. Розв’язання газового конфлікту, домовленості з „самим” Путіним, порятунок від замерзання Сходу та Півдня України, усунення з газового ринку „корупційних посередників” мали виставити Юлію Володимирівну „рятівницею нації” і підняти її рейтинг, який знизився внаслідок економічних негараздів. Натомість глава уряду потрапила під жорстокий інформаційний пресинг, який продовжує цей рейтинг валити.
Оцінка газових домовленостей не є метою цією статті. Мінуси та плюси контрактів викладені, зокрема, і у матеріалах на сайті УНІАН . Зрештою, хто може сказати, якою буде довгострокова перспектива курсу долара? Останнім часом тут помилялися навіть найкваліфікованіші аналітики. Між тим, якщо у США протягом 10 років буде значна інфляція (а цю можливість розглядають часто), то контракт, де всі ціни номіновані у доларах, буде супервигідним для України. А як ні?
Але є чинники, які працюють проти Тимошенко у цій інформаційній війні, що набуває для неї особливого значення із наближенням президентських виборів. По-перше, її конкуренти, названі політологом центру Разумкова Якименком „тінями РосУкрЕнерго”, взяли під жорсткий контроль більшість рейтингових ЗМІ, у тому числі обидва центральних телеканали. І просто „задавлюють” масою щоденних месиджів, які поневолі змушують згадати сумнозвісні „темники”. Успішні „вилазки” Тимошенко на ТРК „Україна”, на 5-й канал, у „Дзеркало тижня” не можуть компенсувати щоденного масованого промивання мозків на центральних каналах.
По-друге, в опонентів, якщо спростити суть справи до мінімуму, дуже зручна двочленна схема критики: „було 179, стало 450 (ну, 360, все одно до чорта!)”, „ціну на газ росіяни підняли, а ми їм на транзит не підняли” тощо. А от аргументація Тимошенко просто мусить бути як мінімум тричленною, із поясненням другої цифри або тези опонентів: „висока ціна буде лише в першому кварталі, а потім знизиться”, „низьку ціну на транзит ми компенсуємо пільговою ціною на технологічний газ для нас”. Все це виглядає так, ніби Тимошенко постійно виправдовується. Більшість споживачів інформації не вчитується, не вдумується, не завдає собі зайвої розумової праці, а тому краще сприймає простіші логічні схеми. Відтак, Тимошенко і уряд опиняються у нелегкому інформаційному становищі.
Тому видається, що позачергове засідання Верховної Ради має розпочати іншу, вигіднішу для Тимошенко битву в інформаційній війні. На значно перспективнішому плацдармі. Всі без винятку ЗМІ муситимуть робити сюжети із засідання ВР. Можливо, тому так поспішали: потім, коли б почалися звичайні засідання, тему могли „розмити” іншими законопроектами, слуханнями та постановами. А так вона буде єдина і неповторна. І як ту тему не висвітлюй, які „темники” не пиши, позитиву для Президента не буде. Тут якраз схема дуже проста і вигідна для Юлії Володимирівни: „гривня обвалилася, всіх вдарило по кишені, винен Стельмах і Ющенко, який його покриває”. Що не роби, що не кажи, а це працює проти Президента. Навіть якщо до одного синхрона депутата із критикою Стельмаха доточити три синхрони Литвицького, Шлапака та Шумила на його захист. Ще й гривня після короткого підйому знову валиться донизу. А це кожен громадянин наочно бачить на табличках обмінних пунктів.
Позачергове засідання – явно лише зачин битви. Якщо Ющенко продовжуватиме триматися за Стельмаха, навіть якщо поміняє його на лояльного до себе заступника у статусі „в.о.”, це не врятує його від нищівної атаки в інформаційному полі. Причому, логіка наступу явно передбачає, що в недалекому майбутньому „газовий” та „банковий” напрями будуть пов’язані між собою (у політтехнологів це називається „точка збирання”). І виявиться, що висока ціна на газ для українських споживачів виникла не через газовий контракт, а через... курсову політику Нацбанку.
І на це недвозначно натякнув альтер его Юлії Володимирівни Турчинов. Мовляв, "найбільша проблема не в ціні 228,8 доларів за тисячу кубометрів. За рахунок курсової політики ціна зростає значно більше". Турчинов пояснив, що за газ, який споживається в Україні, НАК Нафтогаз змушений розраховуватися доларах, які він купує на внутрішньому ринку. "Тому курс, який встановлює Нацбанк, значно більше впливає на споживачів, ніж ціна, зафіксована в газових контрактах", - сказав перший віце-прем’єр.
Від того, хто здобуде перевагу в цій запеклій інформаційній війні на зустрічних курсах, залежить те, з яких позицій стартуватимуть на президентські вибори основні кандидати. Цікаво, що Ющенко воює так, наче досі сподівається бути серед основних...
Микола Писарчук