Ми трішки поміняли пріоритети грошово-кредитної політики… Курс не повинен перевищувати 8,5 грн… Винні вкладники… Тимчасова адміністрація врятувала банк…
Ми трішки поміняли пріоритети грошово-кредитної політики… Курс не повинен перевищувати 8,5 грн… Винні вкладники… Тимчасова адміністрація врятувала банк…
Учора на одному з круглих столів у Києві голова ради Національного банку України Петро Порошенко подав своє бачення ситуації в банківській системі України.
Ми трішки поміняли пріоритети грошово-кредитної політики
Завжди ми звикли, що головною метою грошово-кредитної політики держави було забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Це була позиція, яка закріплена Конституцією і яка чітко визначає спрямованість монетарної політики держави. На сьогодні мені вдалося переконати членів ради, що в нас має бути певна невеличка зміна пріоритетів, які не мають першочерговості одне перед одним. Мова йде про ключове: стабільність банківської системи, стабільність курсу та відновлення кредитування економіки. Ми вважаємо, що головною метою монетарної політики держави на даному етапі є забезпечення стабільності банківської системи. Забезпечення стабільності її функціонування, належної ліквідності, а також захисту інтересів банків, бо без цього говорити ні про другий і третій пріоритети немає сенсу.
Яку ключову позицію нам треба забезпечити, щоб досягнути стабільності банківської системи?
Позиція перша – ми є свідками того, що банківська система України вимушена була запровадити мораторії на дострокове зняття депозитів. Усі дійшли консенсусу, що це був вимушений захід, який мав тривати дуже короткий проміжок часу. Під час якого мали вжитися рішучі заходи для стабілізації системи.
На засідання ради Банку ми запропонували зробити крок для того, щоб продемонструвати, що банківська система піклується про вкладників, готова робити все можливе, аби повернутися з цього незручного становища. Можливо, це буде й неприємно сказано, але також вибачитися перед клієнтами і вкладниками за ті заходи, які були запроваджені. Чомусь «Роял бенк оф Скотленд» у Англії знаходить можливість вибачатися за ті чи інші обмеження…
Ми робитимемо все можливе для того, аби не допускати цього в майбутньому. Саме тому ми наполягатимемо, аби правління банків розглянуло цю рекомендацію Банку, пояснюватимемо комерційним банкам, що це спільний інтерес у першому ряді багатьох ініціатив, які мають бути забезпечені у відновленні довіри до банківської системи.
Позиція друга – стабільність курсу.
З розрахунками МВФ середній курс на 2009 рік при прогнозованості й контрольованості економічних процесів не повинен перевищити 8 гривень 50 копійок.
Звідки прогнози, які на сьогодні роблять ті чи інші вербальні інтервенції, (курс, мовляв, може бути і 9, і 10, і 11»). І люди звикають до цих прогнозів. А на базі яких розрахунків вони це роблять? Враховуючи які ризики? З яким торговельним балансом? При яких макроекономічних показниках? Ці люди (що роблять прогнози) не вважають за потрібне це пояснювати, вони тільки підривають довіру до національної грошової одиниці. Гірших послуг для банківської системи зробити не можна!
Саме тому прогнозованість курсу – другий складник, який відновить довіру до банківської системи. Бо ніхто не вірив ще в жовтні чи листопаді, паніка на валютному ринку може бути зупинена. Усі стверджували, що вона не має дна і може йти як завгодно, називалися цифри 15, 17 гривень.
На сьогодні створено певний психологічний рубіж… Подальшого послаблення національної грошової одиниці не буде. Але воно зумовлене об’єктивними факторами.
Третя позиція… Я переконаний, що стабільності банківської системи неможливо досягти без того, щоб не організувати на професійному рівні викуп проблемних активів за абсолютно чіткими критеріями, в абсолютно прозорий спосіб у банківській системі за рахунок збережень.
Без цього відновити довіру до банківської системи є неможливим. Що викуповувати, як від цього досягнути максимального ефекту, у якій спосіб мати стабілізацію не лише банківської системи, а й відповідні соціальні наслідки, які б захистили вкладника? У який спосіб це зробити, витративши на гривню кошти держбюджету, отримати максимальний ефект? На сьогодні, вважаю, ця дискусію вже завершена. Ці заходи мають бути запроваджені в дуже короткий термін. Ніхто не повинен сподіватися, що без цього вдасться стабілізувати банківську систему. Бо учасниками цього процесу мають бути всі. Тут ми вже повертаємося до питання рекапіталізації, тобто участі держави в банківському капіталі.
Хочу вас проінформувати, що найближчим часом буде підготовлено зміни до відповідної постанови уряду. Для того, аби зняти ті ризики, які містяться в діючій редакції постанови. Мова йде і про гарантоване зниження планки участі держави з 51%. Банк готовий буде піти на 51% тільки тоді, коли його врятувати в інший спосіб неможливо.
Розмір банку – не є унікальною характеристикою, яку ми маємо брати до уваги при розгляді рекапіталізації. Це може бути й галузевий вплив поточного банку, регіональний вплив, якість активів і так далі. Але проведено аудиторські тести, які визначили суму докапіталізації, яку треба здійснити. Вона на сьогодні, на моє переконання, у тій кількості банків, які були обстежені, є абсолютно реальною.
Винні не лише банки, а й вкладники
Теза про те, що можна допомогти вкладникові й не допомогти банку є хибною. Бо насправді вкладник залежить від банку, а банк – від вкладника.
Теза про те, що хтось намагається наживати політичний капітал, звинувачуючи банки в проблемах, є просто небезпечною для держави. Хочу лише підтвердити факт, що банки розпоряджаються взаємними коштами. Неповернення кредиту банку, до чого зараз закликають окремі радикальні гарячі голови, які сьогодні представляють популістів, партії певного лівого напрямку, екстремісти й інші “-істи”, добром не закінчиться. Вони самі нічого не вміють робити, за своє життя нічого не створили. Вони не здатні вирішити проблеми людей
Я б не хотів, аби сьогодні створювалася ситуація, що винні лише банки! 70 мільярдів коштів, які пішли з банківської системи, – це відповідальність вкладників за нинішні проблеми.
Ці 70 мільярдів мають вернутися в банківську систему. Ви маєте головне – право вибору, кому з банків довіряти, у який спосіб захистити свої гроші. Так, ви маєте право їх зняти, але перевести в інший банк, якщо ви йому довіряєте більше. Це відповідальне ставлення і до своїх грошей, і до держави.
Закликаю всіх до відповідальності, аби було дотримання законів, правил, угод, стабільності банківської системи.
(Іронічно). То, давайте всім спишемо кредити і всім повернемо депозити! І що тоді буде?!
Тимчасова адміністрація врятувала банк
Крім того, що ми маємо достатньо тривалу стабільність курсу, маємо вдалий приклад, коли запровадження тимчасової адміністрації в одному з великих системних банків – Промінвестбанку – не призвело до краху фінустанови, а було зберегло кошти вкладників, і найближчим часом Нацбанк прийматиме рішення про виведення тимчасової адміністрації з Промінвестбанку. Тут я б хотів посперечатися з колегами рейтингових агентств, які, на мою думку, не завжди об’єктивно оцінюють ситуацію в Україні.
Тому мушу сказати, що запровадження тимчасової адміністрації – це крок Нацбанку, в окремих випадках, для захисту інтересів банків. Для того, щоб якісно провести якісний аудит, не дати можливість власникам, які прийняли рішення, що вони самостійно не зможуть кредитувати банк, вивести звідти якісні активи й залишити державу і вкладників сам на сам зі своїми проблемами. Цей механізм дає змогу провести якісний аудит, відібрати інвестора, потенційного акціонера або забезпечити участь держави, якщо в цьому є необхідність, і в такий спосіб врятувати систему.
Гадаю, позитивним фактором є те, що в нас є хоч якась визначеність з цінами на газ. Принаймні фактор загроз та ризиків прибраний.
Категорично не дозволю, аби банки втягували в дискусію політиків – хто виграв, а хто програв. Це дуже ризикована дискусія в міждержавних відносинах.
Відзначу як позитивний тренд стабілізацію торговельного балансу, думаю, що зараз також перейдемо й до стабілізації платіжного балансу. У 2009 році через механізми прямого державного боргу та гарантованого боргу (заборгованість) не перевищує трьох мільярдів доларів. Це в рік, у який буде найбіліше кризове навантаження.
На сьогодні ми маємо можливість абсолютно спокійно вийти з тих кризових загроз, які склалися. Вони не є абсолютно безнадійні.
Ще раз кажу, що в Україні відомо, що робити, аби стабілізувати банківську систему.
Записала Ксеня Лесів