Чому Ющенко забрав у Голови Верховного Суду право призначати суддів і як це вплине на формування судового корпусу і української системи в цілому? Думки експертів
Днями на офіційному сайті Президента з`явився черговий указ №158/2009, згідно з яким відтепер у процедурі розгляду матеріалів щодо призначення на посаду професійного судді вперше не братиме участь голова Верховного Суду України чи голова Вищого спеціалізованого суду, а лише Вища рада юстиції. Чому Ющенко забрав у Голови Верховного Суду право призначати суддів і як це вплине на формування судового корпусу і української системи в цілому, УНІАН запитав у експертів.
Василь Маляренко, екс-голова Верховного Суду України
ПРЕЗИДЕНТ ПРИБРАВ ЗАЙВІ ЛАНКИ У ПРОЦЕДУРІ ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІВ
Ігор Коліушко, директор центру політико-правових реформ
ОНОПЕНКО ПОКРИТИКУВАВ ПРЕЗИДЕНТА - ПРЕЗИДЕНТ ПІДПИСАВ УКАЗ ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ ЙОГО З ПРОЦЕДУРИ ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІВ
Останнім часом у мене взагалі складається враження, що вся політика в нас розвивається за сценарієм кухонних скандалів: Голова Верховного Суду виступив з критикою позиції Президента щодо судової реформи - Президент підписав указ про виключення його з процедури призначення суддів.
Сергій Кальченко, експерт з питань виборчого законодавства, юрист-консультант адвокатської компанії “Моор і Кросондович”
УКРАЇНСЬКА СИСТЕМА ПРИЗНАЧЕННЯ НА ПОСАДУ СУДДІВ ДАЛЕКА ВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ
З іншого боку, я вважаю абсолютно неприпустимим, коли подібного роду відносини регулюються на рівні підзаконного акту – Указу президента, а не на рівні закону. Своїм указом Президент усунув Голову Верховного суду чи голову Вищого спеціалізованого суду. Отже, можна говорити про те, що зменшується вплив керівництва вищої суддівської установи чи вищих спеціалізованих судів на формування судового корпусу.
Взагалі українська система призначення на посаду суддів далека від європейських стандартів. Це визнають всі. Говорячи про європейські стандарти, можна назвати зокрема Європейську хартію, закон щодо статусу суддів. Ця хартія базується на шостій статті Європейської конвенції про захист прав людини. Відповідно до цієї хартії у державі повинен бути орган, незалежний від політичної влади: законодавчої, виконавчої. Цей незалежний орган має приймати всі рішення щодо призначення суддів, добору, відбору, переведення, кар’єрного просування. І цей орган має формуватися як мінімум наполовину зі складу професійних суддів. Європейська хартія допускає, що політичний орган (не тільки незалежний, а і орган влади: парламент, голова держави) може здійснювати призначення чи обирання на посаду судді. Але саме незалежний орган повинен мати ключову роль у питаннях відбору кандидатів на посади суддів.
У нас в Україні за це відповідає не Вища рада юстиції, а Вища кваліфікаційна комісія суддів. А вища кваліфікаційна комісія суддів не є уповноваженим органом, вона не залучена до пошуку кандидатів на посаду суддів першого призначення. Цим опікується Вища рада юстиції. Але повноваження Вищої ради юстиції виписані в Конституції, і проблема вже закладена на рівні Конституції.
Я глибоко переконаний, що подібні процедури повинні бути виписані на рівні закону, а не підзаконного акту. Не ставлю під сумнів права Президента видавати Укази, але все таки Укази видаються на підставі невиконання Конституції та законів.
Віктор Мусіяка, юрист, депутат ВР попередніх скликань
ОБІЙТИ ГОЛОВУ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЗОВСІМ, ЩОБ ВІН НЕ МІГ ВИКАЗАТИ СВОЮ ТОЧКУ ЗОРУ, – НЕМОЖЛИВО
Наскільки я пам’ятаю, закон “Про судоустрій” передбачає участь Голови Верховного Суду в цьому процесі, збереження своєї точки зору щодо кандидатури на призначення на посаду судді. В той же час Голова Верховного Суду є членом Вищої ради юстиції, тому обійти його зовсім, щоб він не міг виказати свою точку зору – неможливо.
Опитувала Анна Ященко