Бюджетний бліцкриг Азарова, або Опозиції вказали на її місце

Бюджетне 31 жовтня подає кілька уроків. Подобається вона комусь чи ні, але конституційна реформа сьогодні себе продемонструвала... Водночас на фарс перетворюється парламентський контроль за урядом...

В Україні життя бюджету між першим та другим читанням завжди було життям метелика.

Традиційно, з 1998 року, коли Тимошенко очолила Бюджетний комітет, перше читання бюджету було веселою Купальською ніччю опозиції, у вогнищі якої радісно палахкотіли роздуті доходи. В результаті кожної осені бюджет, зверстаний за урядовими лекалами, на очах розповзався у доброго пухкого череваня - і тобі дам, і тобі дам.

Але бюджетна безшабашність тривала недовго - до другого читання. Потім гору брав уряд, провадив бюджетну ліпосакцію, в результаті якої роздуті бюджетні апетити хоча і вгамовувалися, однак більшості учасників дійства щось таки та перепадало - кому на газопровод на окрузі, кому на школу в Ковалівці, комусь на дорогу до дачі.

Перше читання бюджету-2007 стоїть осторонь у бюджетній історії України.

Ще жодного разу стільки приторного єлею не лилося на адресу уряду, стільки дифірамбів не лунало на адресу розробників бюджету. А промову голови бюджетного комітету Макєєнка Азарову взагалі клади хоч щовечора до хворого місця.

Вперше бюджет залишився самим собою, а не перетворився на накачаного стероїдами нездійсненних обіцянок інваліда, приреченого на швидке сконання під скальпелем Мінфіну. Проголосований варіант, за яким - "і доходи цілі, і видатки ситі". "Антикризовики" не піддалися на спокуси тимошенківців збільшити доходи на 12 мільярдів гривень. Натомість, як в тому анекдоті про чоловіка, який втомився пояснювати дружині причини своєї відсутності - придумай, мовляв, сама, - зобов`язали своїх в уряді знайти джерела під потрібні видатки.

Чи не вперше за бюджет голосували комуністи (хоча, можливо, десь в архівах і зафіксований факт їх позитивного голосування в першому читанні; в остаточному ж - ніколи). Цього разу, окрім соцзахисту, в їх фаворитах ходить сільське господарство. Зокрема, дано доручення Кабміну врахувати їх пропозицію "збільшити  доплати до закупівельних цін за реалізацію переробним підприємствам тваринницької продукції на 2, 5 млрд. грн., у тому числі доплати на молодняк 750 млн. грн.; свиней 600 млн. грн.; птиці 600 млн. грн.; молока 510 млн. грн. Крім того, пропонується передбачити 277,5 млн. грн. на стимулювання поголів’я худоби високої продуктивності". Це окрім ще 10 млрд на державну підтримку аграріїв.

Якось - зовсім недоречно, читаючи про 600 млн грн дотації на свинину - пригадалося слово з бюджетного сленгу американських конгресменів та журналістів. "Pork" - "свинина" - на тамтешньому жаргоні означає лобістські, любі серцю американського конгресмена бюджетні пропозиції, які зазвичай враховуються в тілі трильйонного федерального бюджету.

Жодного разу в першому читанні настільки зневажливо не ставилися до опозиції, а її пропозиції (різної якості та різного гатунку, здебільшого популістичні) - настільки зухвало не враховувалися у висновках і пропозиціях (хоча, знову ж таки, ті висновки та пропозиції не варто переоцінювати). Відверто кажучи, опозиції вказали на її місце.

Бюджетне 31 жовтня подає кілька уроків. Подобається вона комусь чи ні, але конституційна реформа сьогодні себе продемонструвала - коаліційна квочка ретельно і ревниво оберігає своє бюджетне курча, свій уряд і щосили боронить його від чужаків, дзьобаючи навіть жінок.

Водночас ситуація, коли голова Бюджетного комітету у кожній статті, у кожній промові ціни не може скласти сумнівній якості бюджету, запопадницьки  виправдовує кожен бюджетний порух уряду, є паранормальною. Вона перетворює на фарс парламентський контроль за урядом. Однак тим гучнішими будуть скандали, яких не уникнути.

Судячи з гарного настрою, з яким Азаров залишав парламентську залу після бюджетного бліцкригу, він допоміг своєму патрону - принаймні, на деякий час - спростувати софізм "в чому полягає відмінність між урядом та мафією? В тому, що хтось із них - організований". Сьогодні вони були організовані не гірше.

Станіслав Голубченко, УНІАН