Тема реформування медіа завжди є стратегічною для політиків у дні виборчої кампанії і відправляється на периферію, як тільки кампанію завершено...
Соціальна орієнтованість кандидатів у Президенти не дозволить їм зайнятися реформуванням сфери ЗМІ
Тема реформування медіа завжди є стратегічною для політиків у дні виборчої кампанії і відправляється на периферію, як тільки кампанію завершено. Практично в усіх політичних програмах присутній пункт про громадське телебачення і роздержавлення ЗМІ
РЕФОРМИ БЕЗ РЕФОРМ
До речі, Андрій Шевченко не так давно подав до Верховної Ради проект поправок до нормативних актів, що стосується реалізації ідеї суспільного телебачення. Цей законопроект, правда, продемонстрував, що у кожного політика в нашій країні свої уявлення про те, як це телебачення повинне виглядати. Шевченко суспільним телебаченням чомусь називає телерадіокомпанію, що створену Кабінетом міністрів, фінансується з держбюджету і знаходиться в повному підпорядкуванні у влади. У парламенті законодавча ініціатива депутата підтримана не була. «Треба постаратися так написати закон, щоб навіть колеги по коаліції його провалили, — обурюється Олена Бондаренко, народний депутат, глава підкомітету з питань телебачення і радіомовлення комітету ВР з питань свободи слова і інформації. — Від громадського телебачення залишилася одна назва, а вималювалася рейдерська схема відбирання частот, які знаходяться зараз у користуванні НТКУ і обласних ТРК. А куди людей? На вулицю?»
Безумовно, ідеальною базою для громадського телебачення могла б стати НТКУ, але як можна провести реальні і дієві реформи, зберігши стару структуру і колектив? Адже, як відомо, Юлія Тимошенко не любить скандалів, пов`язаних з масовими звільненнями. Тому, якщо в країні при президентові Тимошенко і з`явиться щось схоже на громадське мовлення, то воно матиме своєрідне обличчя. Не зовсім громадське.
Що стосується Держкомтелерадіо, то ще в 2006 році Микола Томенко заявив, що цей державний орган нікому не потрібен, але його наявність — вимога Конституції. Отже важко очікувати, що в непотрібній структурі відбуватимуться якісь необхідні для ЗМІ реформи. Сьогодні Держкомтелерадіо позбавлений глави (Анатолій Мураховський тимчасово виконує обов`язки голови з травня 2008 року) і не може похвалитися бурхливою діяльністю. Але ситуація може змінитися з приходом нового голови.
Кандидатура Олега Наливайка, генерального директора агентства УНІАН, запропонованого в червні Кабміном на посаду голови, схоже, до душі як коаліції, так і опозиції. Олена Бондаренко каже, що вона і її колеги підтримають Наливайка при голосуванні в парламенті: «На диво, коаліція сподобилася вибрати людину, яка гідна цієї посади». Можливо, Держкомтелерадіо нарешті почне, а головне — закінчить так давно обіцяний всіма політичними силами процес роздержавлення ЗМІ. Якщо на це буде політична воля Юлії Володимирівни.
ПИТАННЯ ПРІОРИТЕТІВ
У команді Віктора Януковича теоретично згодні з тим, що Україні потрібне громадське мовлення. Так, Ганна Герман неодноразово заявляла, що в Україні давно пора створити громадське телебачення, щоб давати людям об`єктивну і неупереджену інформацію. Проте очевидно, що це не те завдання, яке «регіонали» вирішуватимуть в першу чергу. «На такі речі має бути соціальне замовлення, — говорить про громадське телебачення Олена Бондаренко. — Якби коли-небудь про це запитали звичайних людей, я з упевненістю на 99% можу сказати, вони відповіли б, що про це не знають нічого».
Схожої точки зору дотримується і Валерій Іванов: «Поки, на жаль, на це не направлений громадський запит. Люди звикли, що політики брешуть з екранів телевізорів і зі сторінок газет, і не виявляють зацікавленості в тому, щоб медіа були хоч трохи професіональнішими». Проте Олена Бондаренко упевнена, що йти на поводі у обивательських настроїв не можна — політична еліта повинна пропонувати нові ідеї і просувати їх. От тільки дуже сумнівно, що для Партії регіонів гомадське телебачення стане пріоритетом. Адже їх електорат більше зацікавлений у вирішенні насущних соціальних проблем, ніж у відстоюванні незрозумілих для нього цінностей. Знову ж таки теоретично «регіонали» згодні з необхідністю реформування Національної телекомпанії. Радикальний варіант зі звільненням старої команди і повною реструктуризацією у Януковича не підтримують: якщо й робити громадське телебачення, то із залученням старих кадрів і частково використовуючи технічну базу НТКУ. Але всі ці реформи можливі тільки в тому випадку, якщо в державному бюджеті для цього знайдуться кошти. «Розумієте, якщо необхідно буде вибирати між соціальним захистом інвалідів або реформою НТКУ і створенням громадського телебачення, то держава повинна буде визначитися зі своїми пріоритетами, вирішувати, що для нього важливіше. Бюджет України — це маленька ковдра, на всіх не вистачить», — упевнена Бондаренко.
Як у Партії регіонів дивляться на перспективи Держкомтелерадіо? Не всі колеги схвально відгукуються про реформаторські пориви колишнього голови, а нині нардепа-«регіонала» Едуарда Прутніка. Його спроба об`єднати всі обласні ТРК і створити єдину телерадіокомпанію провалилася. Що, втім, виявилося цілком передбачуваним — було дуже багато планів, заяв і амбіцій, щоб стати реальністю. Тому швидше за все хто б не прийшов керувати цією структурою з команди Януковича, він має бути уважним до своїх обов’язків і без зайвих фантазій, адже від нього вимагатимуть не дуже багато. «Медіа, як і зараз, будуть розділені на групи впливу, а Держкомтелерадіо керуватиме слабенькими державними ЗМІ», — так малює майбутнє комітету під керівництвом «регіоналів» президент Академії української преси.
Ніна Краснова, "Комментарии"