Служіння в церкві, до якої причетний мер Києва, відрізняються від служінь в православних храмах. Люди тут моляться трясучись і бурмочучи. Інтерв`ю з пастором Аделаджею
Служіння «Посольства благословення Царства Божого для всіх народів», до якого причетний мер Києва Леонід Черновецький, сильно відрізняються від того, що ми спостерігаємо в православних храмах. Люди тут моляться всією своєю сутністю – трясучись і бурмочучи собі під ніс щось нерозбірливе… Служіння проходять в легкоатлетичному манежі на Березняках. Понад усе незвична та екстатичність, з якою проводиться меса. Люди вимовляють так звані глосолалії - поєднання невиразних звуків. Віруючі вважають, що так через них говорить Святий Дух, православні стверджують, що так зомбують паству, і відносять «Посольство» до тоталітарних сект.
Як загіпнотизувати 2 мільйони чоловік
- Пане Сандею, Ви в Україні вже дванадцять років. Скажіть, чого Ви і Ваша церква добилися за цей час? Скільки у вас прибічників?
- Я в Україні тринадцять років. Загалом у колишньому Союзі живу двадцять років. Прибічників – а ми рахуємо лише тих людей, котрі виходили й публічно каялися, прийнявши Ісуса Хріста, і які залишають нам свої контакти, - трохи більш як два мільйони по всій Україні. Це не обов`язково ті, хто регулярно ходять до нас, але це співчуваючі, люди, які з нами дружать. А взагалі в Києві ми збираємо сорок п`ять залів на тиждень по тисячі чоловік кожен.
- У своїх проповідях Ви говорите про мега-церкви. Що тут мається на увазі?
- Йдеться про бачення, яке нам дав Бог, про Його доручення збирати багатотисячні, дуже великі церкви.
- Зараз в Україні мусується ідея створення Помісної церкви, тієї, яка б об`єднала всі церкви країни. Як Ви ставитеся до цієї ідеї?
- Дуже добре. Я навіть знаю одного депутата нинішньої Київради, який також ходить до нас і який хоче будувати таку церкву.
- Це Черновецький?
- Ні, це інша людина. Він хоче побудувати церкву, у яку б ходили православні, католики та протестанти й разом молилися Богу.
- Які зміни відбулися у Вашій церкві після обрання Леоніда Михайловича на пост міського голови?
- Я не думав, що виникне такий шквал критики на нашу адресу. Люди здійняли тривогу, стали казати, що він нібито потрапив в секту. Але ж ми знаємо, що протестантська церква – це півсвіту, весь світ, вся Європа, ну ще - католицька. І всі провідні країни світу – протестантські. Казати, що наша церква - секта лише тому, що вона не православна, просто смішно. Кажуть, ми гіпнотизуємо. Але як можна загіпнотизувати так багато людей? У такому разі я можу загіпнотизувати всіх і в кожного забрати його майно. (Сміється .)
- Тобто твердження про те, що Ви гіпнотизуєте людей, Ви можете сприйняти як комплімент?
Ленін мав рацію
- Ви залишаєтеся громадянином Нігерії?
- Так.
- Ви сказали на проповіді, що постійно передзвонюєтеся з Леонідом Михайловичем. Це так?
- Так.
- Якщо не секрет, про що ви говорите?
- Перш за все, я пастор. Моя справа – підтримати його духовно, по-друге, ми друзі. Десять років ми товаришуємо і спілкуємося, і пройшли разом дуже багато чого. Він дуже допомагав нашій церкві. І ми також як могли допомагали йому… Спілкуємося і після того, як він став мером.
- Які подальші плани з розширення Вашої церкви?
- Зараз у нас понад триста церков в Україні. У планах – привести до Христа п`ять мільйонів чоловік у країні.
- Протягом якого часу?
- Не знаю.
- Який внесок Вашої церкви в обрання Черновецького мером?
- Ви говорите, що прагнете не брати участі в політиці, проте ваші прихожани активно підтримали Помаранчеву революцію.
- Це так. Під час революції наші прихожани проявили себе навіть більше, ніж на виборах мера. Адже тоді розв`язувалася доля країни. І люди розуміли, що не можна жити в суспільстві і бути вільним від суспільства - я цитую Леніна.
- Ви кажете, що чули голос Бога, який говорив, що треба підтримувати Леоніда Михайловича?
- Ні. Мені був голос про те, що він переможе. Я пророк, пастор, проповідник. І не просто проповідник на словах, я священик, який називається так формально. Я шукаю Бога, я богошукач, дружу з Богом, і чую голос Його. Я говорив Леонідові Михайловичу, що він стане мером, він сам не вірив, але я знав.
Куди ходять вершки суспільства
- З чим, по-Вашому, пов`язаний швал критики, спрямованої проти Вас і Вашої церкви?
- Неуцтво. Люди просто не в курсі, що в нас тут робиться. А я скажу так: ви приходите сюди самі, подивіться, чим ми займаємося - тиждень, два, рік. Сюди ходять вершки суспільства, найінтелігентніші люди. Усі професіонали у своїй справі… У таку ж – протестантську - церкву ходить Буш, у таку церкву ходить весь світ.
- Так, Буш професіонал… Може, деякий негатив у сприйнятті виникає через форму богослужіння у Вашій церкві? Людей відлякують глосолалії.
- Христос казав: за плодами їхніми ви пізнаєте їх. Якщо оцінювати за цими ознаками нас, то нас можна оцінити краще, ніж уряд України. А щодо говоріння на інших мовах, то цей прояв Духа Святого. Візьміть будь-яку православну літературу, почитайте: усі святі володіли цим даром…
І в нашій церкві ми навчаємо наближатися до Бога. Наші люди не курять, не п`ють, не колються. Людина стає чистою судиною, у яку може вселиться Святий Дух.
- Черновецький заявляє, що він православний, але православна церква не дуже схвалює його діяльність тут. Як Ви ставитеся до того, що він православний?
- Він народився в православній країні, на відміну від мене. Він хрещений у православній церкві, і я думаю, що відхрещуватися від цього ніхто не буде. У нас же в церкві немає членства, ми не пишемо заяв. Тому до нас приходять усі, хто бажає, – православні, католики, протестанти.
- А Ви не хочете прийняти православ`я?
- Леонід Михайлович, можливо, піде на наступні президентські вибори, і стане реальним кандидатом на посаду голови країни? Як Ви ставитеся до цього?
- Я намагався говорити з ним про це, але він навіть чути не хоче. Він каже: я не хотів стати мером, але став, і все від Бога залежить. Усе буде, якщо на це є воля Божа. А я знаю, він допомагатиме людям незалежно від посади.
- Який Ваш особистий внесок у те, що він став мером?
- Мій внесок полягав лише в тому, що мені Бог відкрив, що це відбудеться. Але це визначено не мною, це визначив Бог.
Олексій Просєкін