Доля виборів може бути вирішена в суді... Отруєння Ющенка я розслідував би зовсім інакше... Оперативні служби або імітували слідство, або були в зговорі з Пукачем... Інтерв’ю
Керівник Головної служби з питань діяльності правоохоронних органів Секретаріату Президента України Олег Литвак, який свого часу розслідував справу Лазаренка, сумнівається, що екс-прем’єр зможе суттєво вплинути на хід виборчої кампанії в Україні.
Литвак десять років тому вже обіймав аналогічну посаду в апараті Президента Кучми, у різні роки виконував обов’язки генерального прокурора України, очолював Координаційний комітет боротьби зі злочинністю та корупцією, особисто координував підготовку до створення Національного бюро розслідувань. А ще за часів Радянського Союзу був заступником головного слідчого управління по розслідуванню особливо важливих справ Генпрокуратури СРСР й саме йому було доручено затримувати деяких організаторів “ГКЧП”, довелось допитувати Литвакові й Президента Радянського Союзу Михайла Горбачева після серпневих подій 1991 року.
Олег Литвак відповів на наші запитання.
НЕ ВИКЛЮЧАЮ, ЩО ДОЛЯ ВИБОРІВ МОЖЕ БУТИ ВИРІШЕНА В СУДІ
Пане Литвак, коли ви працювали в Генеральній прокуратурі, то займалися справою Павла Лазаренка. Як гадаєте, чи є перспективи його повернення в Україну найближчим часом? І якщо так станеться, чи може це стати серйозною проблемою для когось із сьогоднішніх кандидатів у Президенти?
Я не думаю, що Лазаренко сьогодні має якийсь вплив на політикум України, оскільки за час його відсутності в країні дуже багато чого змінилося, та й у суспільстві він справедливо асоціюється зі злочинами. Єдине, він може почати говорити про своїх співучасників, які ще не понесли покарання, і це його право. Тоді Генеральна прокуратура мала б відновити провадження порушених кримінальних справ і провести розслідування: повне, всебічне та об’єктивне.
А є підґрунтя для таких розслідувань?
Підґрунтя є, причому щодо багатьох осіб, які проходили в цій справі. Проте деякі свідки вже… відсутні – вони розмовляють з Богом. Тому довести причетність тих чи інших осіб буде дуже важко, усе залежатиме від майстерності слідчих.
Чи втручатимуться, на вашу думку, правоохоронні органи у виборчий процес?
Аналізуючи діяльність правоохоронних органів під час різних виборів, я можу допустити, що вони працюватимуть на того чи іншого кандидата. Те саме, думаю, буде робити й суд. Сьогодні немає ніякої таємниці, що судова система перебуває “в лоні” однієї політичної сили, міліція в іншої, податківці в тій самій, що й суд. Хочу сказати, що не свята й моя рідна прокуратура. Там бачать вплив партій на формування кадрової політики в державі, а в прокуратурі працюють живі люди, які думають що буде завтра.
Чи може, по-вашому, доля виборів вирішитися не в ЦВК, а в суді?
Я б цього не хотів, але ми маємо прецедент на минулих виборах. Якщо буде грубе порушення закону, тоді напевне будуть звернення до суду, а як же інакше? Тому я не виключаю, що доля виборів може бути вирішена в суді.
НАЦІОНАЛЬНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ ПОЧИНАВ СТВОРЮВАТИ ЩЕ КУЧМА
Сьогодні прокуратура святкує професійне свято – на ваш погляд, чи є цей орган незалежним і професійним?
Сьогодні вплив деяких партій на прокуратуру дуже сильний... Не секрет, що працівники прокуратури служать – хто БЮТ, хто “Регіонам”, інші “Нашій Україні” – будемо прямо казати... На сьогодні ми не добились того, щоб правоохоронні органи позбулися хвороби служіння партії – замість служіння закону. Так, перевертні в прокурорських мундирах є, і це добре відомо.
Я не можу сказати, що нинішній генеральний прокурор цього не бачить – тоді я був би не щирий. Нещодавно пройшла колегія Генеральної прокуратури, де після вбивства таращанського прокурора Медведько піддав нищівній критиці кадрову політику прокуратури. Статистика свідчить, що генепрокурор не тільки бачить, а й реагує на такі прояви. До кримінальної відповідальності за дев’ять місяців поточного року притягнуто 9 працівників прокуратури, з них 2 заарештовано, до адміністративної відповідальності притягнуто 4, до дисциплінарної відповідальності – 550, звільнено з посад за дискредитацію прокурорського звання 28 працівників.
Але в прокураторі не лише вади, є й досягнення. Як кажуть: немає недоліків у того, хто не працює взагалі.
Можливо для підвищення ефективності прокуратури варто повернутись до ідеї Національного бюро розслідувань? Саме ви, здається, розпочинали процес його створення ще у 1997 році?
Я стояв і стою на позиції необхідності реформування органів прокуратури, а в цілому органів кримінальної юстиції. Ми не можемо працювати за інерцією вчорашнього дня, на законодавчій базі країни, якої вже немає. Я вважаю, що не може бути монополії на слідство в якійсь одній конкретній інституції – ні в прокуратурі, ні в МВС, ні в СБУ чи в податковій інспекції. Потрібно віддати підслідність справ тим органам, котрі відповідно до Кримінально-процесуального кодексу мають відношення до відповідного слідства. Тобто податківці мають займатися податковими питаннями, митники – митними, міліція має проводити слідство щодо злочинів проти особи, порушенням правопорядку, тощо. А прокуратура має займатися “винятковою підслідністю” – резонансними справами або справами, щодо яких є скарги на необ’єктивність розслідування піднаглядовими правоохоронними органами. Я веду мову про універсальну підслідність прокуратури.
Але є й інші справи: щодо транснаціональної злочинності, пов’язанні з економічними злочинами, діяльністю організованих злочинних угруповань, наркотиками і таке інше, що виходять за межі регіону, держави, – їх має розслідувати окрема структура. Я вважаю за доцільне повернутися до ідеї Національного бюро розслідувань. Коли я працював помічником Президента України Леоніда Кучми, мені вдалося його переконати в доцільності створення такого органу. Було багато напрацювань, на основі яких тодішній Президент України видав указ про створення НБР, але Верховна Рада так і не спромоглася ухвалити відповідний закон. Як буде далі, не знаю, але я глибоко переконаний, що рано чи пізно це буде зроблено. Моя впевненість базується на тому, що нинішній Президент України Віктор Ющенко акцентує увагу на необхідності створення антикорупційного органу, яким є Національне бюро розслідування.
РОЗСЛІДУВАННЯ СМЕРТЕЙ ЧОРНОВОЛА, КРАВЧЕНКА, КІРПИ СХОЖІ НА ІМІТАЦІЮ СЛІДСТВА
Ви говорили про досягнення прокуратури, але на сьогодні не видно якихось успіхів у резонансних справах: ні щодо отруєння Ющенка, ні щодо вбивства Гонгадзе, ні щодо Лозінського...
Я можу продовжити ваш список: немає результатів у справі хабарництва судді Зварича, прокуратура не дала відповідей на смерті міністра внутрішніх справ Кравченка, міністра транспорту Кірпи, і, що для мене особливо боляче, – на смерть В’ячеслава Чорновола.
Усі ці справи, які розслідуються роками, у мене як у колишнього слідчого, що пройшов шлях від районної прокуратури до слідчого з особливо важливих справ Генпрокуратури СРСР, викликають великі запитання та сумніви щодо професіоналізму тих, хто їх розслідує. Сумнів щодо ефективності прокурорського нагляду за розслідуваннями… І взагалі – чи не є це імітацією слідства?
Проте історія криміналістики свідчить, що рано чи пізно істина все рівно буде встановлена...
ОТРУЄННЯ ЮЩЕНКА Я РОЗСЛІДУВАВ БИ ЗОВСІМ ІНАКШЕ
А коли, гадаєте, буде встановлено істину у справі отруєння Ющенка?
Говорити конкретно щодо цієї справи я не можу, оскільки не тримав матеріалів у руках.
Але якби я її розслідував, то пішов би іншим шляхом, ніж Генпрокуратура. Допитував би не півкраїни, а виключно очевидців та потерпілих, що дало б змогу вийти на тих, хто був безпосередньо причетний до отруєння. Далі призупинив би слідство й через Міністерство закордонних справ надіслав запит до Російської Федерації (повідомлялося, що слідство встановило трьох осіб, причетних до отруєння, які сьогодні перебувають у РФ. – Авт.) щодо екстрадиції підозрюваних – щоб проводити слідство в Україні. А так усе це або імітація слідства, або безпорадність слідчих.
ОПЕРАТИВНІ СЛУЖБИ АБО ІМІТУВАЛИ СЛІДСТВО, АБО БУЛИ В ЗГОВОРІ З ПУКАЧЕМ
Це стосується й інших резонансних справ?
Та тільки-но якесь свято – чи День міліції, чи День СБУ, чи митної, податкової служби, – цей стіл завалюється такою купою документів – тому присвоїти генерала, тому – генералісимуса, тому єфрейтора... Такі свої заслуги перераховують, що коли аналізуєш, то думаєш: злочинність у країні вже подолана. Та це ж не більше ніж “паркетні генерали”...
Та як би там не було, користуючись нагодою, хочу привітати своїх колишніх та нинішніх колег з професійним святом. Щастя вам і успіхів у роботі! Нехай береже вас Бог.
Розмовляла Олена Гітлянська