Тому, що він за духом і буквою - другий Тарасюк. Тому, що на цій кандидатурі наполіг екс-міністр. А можливо, він просто - технічний кандидат, і його подання - це така собі півходівка?..
Тому, що він за духом і буквою - другий Тарасюк, тож зовнішній вектор, який чітко визначений, буде «без дурощів». Тому, що на цій кандидатурі наполіг екс-міністр. Тому, що він цілком може влаштувати коаліцію, коли йтимуть торги з інших питань. А можливо, він просто - технічний кандидат, і його подання це така собі півходівка? Якщо прибрати дипломатичні реверанси, приблизно так реагували експерти й політики на наше запитання, чому Президент вніс на посаду міністра закордонних справ Володимира Огризка.
У питанні, хто будемо міністром закордонних справ, особливої інтриги не було. Огризко називали одним з трьох вірогідних наступників Тарасюка (поряд з Олександром Чалим і Костянтином Грищенком).
Журналістам він запам`ятався цілком чіткими формулюваннями. «Росія має платити за базування ЧФ за ринковими цінами» (торішня лютнева підкомісія Ющенко-Путін); «всі об`єкти гідрографії є власністю української сторони - це ті речі, які є об`єктивними і які, власне, не можуть бути предметом обговорень» (тоді ж щодо маяків); «Офіційний Київ вважає, що СНД дедалі більше втрачає свою привабливість: із структури, яка могла б займатися справами, вона перетворюється на структуру, яка займається соціально-економічними проблемами. Нас цікавлять реальні речі» (травень 2006 року, після завершення двосторонніх російсько-українських консультацій з проблеми Чорноморського флоту); «За Європейським Союзом є невеликий борг: Україна зробила унікальний крок - ми відмінили візи для громадян Європейського Союзу, і сподіваємося, що вже найближчим часом ми зможемо сказати нашим громадянам, що ми зробили серйозний крок вперед» (цікаво, що про борг ЄС перед Україною Володимир Огризко нагадав саме на День Європи, що проводився в Харкові минулого року).
| Володимир Огризко |
Володимир Огризко народився 1 квітня 1956 року в Києві. У 1978 році закінчив Київський Держуніверситет ім. Тараса Шевченка, фахівець з міжнародних відносин, референт-перекладач з німецької мови. У МЗС України - з 1978 року. З 1978 по 1992 роки - пройшов шлях від аташе відділу преси МЗС УРСР до радника відділу політичного аналізу і координування МЗСу вже незалежної України. У 1992 - 1993 роках - радник на посаді радника-посланника Посольства України у ФРН. У 1993 - 1994 роках - радник-посланник Посольства України в Австрії.
У 1996 - 1999 рр. - керує управлінням зовнішньої політики і головним управлінням з питань зовнішньополітичної діяльності Адміністрації Президента України (Леоніда Кучми).
У 1999 - 2004 роках - Надзвичайний і Повноважний Посол України в Австрії і Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні. У 2004 - 2005 рр. - посол з особливих доручень управління євроатлантичної співпраці МЗС України (нині це департамент НАТО). З лютого 2005 року - перший заступник міністра. Дипломатичний ранг - Надзвичайний і Повноважний Посол України (з 1996 року).
Про те, чому внесена кандидатура першого заступника Бориса Тарасюка і про вірогідність його проходження УНІАН опитав експертів.
Валерій Чалий, заступник генерального директора центру Разумкова:
Внесення кандидатури Володимира Огризка було логічним. Президент виходить з того, що потрібно зберегти спадкоємність стратегії і тактики зовнішньої політики. Багато в чому позиції Владимира Огризко співпадають з позиціями Бориса Тарасюка. Крім того, це знімає ряд питань щодо спадкоємності роботи відомства, і, думаю, зберігає можливість планового переходу до нового керівництва без якихось різких потрясінь у самому міністерстві. Звичайно, Президент виходив з свого бачення зовнішньополітичних пріоритетів, і, мабуть, позиції Владимира Огризко співпали з його позиціями. Проте, це буде непроста кандидатура для проходження в парламенті саме з огляду на схожість підходів Огризка й Тарасюка. Основним чинником внесення саме цієї кандидатури (а я нагадаю, що звучали імена трьох кандидатур: Володимира Огризка, Олександра Чалого і Костянтина Грищенка) було те, що Президент орієнтувався на дипломата і професіонала. Друге питання пов`язане з політичними підходами. Зовнішньополітичні погляди Огризка відомі. І третє, я вважаю, що це кадрова порада самого Бориса Івановича.
Що до перспективи проходження Володимира Станіславовича. Представники коаліції кажуть, що вони підтримають ту кандидатуру, яку внесе Президент. Але в реальності постійно йдуть торги між прем`єром, Президентом і спікером парламенту. І якщо ця кандидатура вносилася як така, поза іншими контекстами, то проходження її буде доволі складним.
Якщо вона розглядатиметься в найближчий день, то голосування буде позитивним. Коаліція, виходячи з останніх заяв, повинна підтримати Володимира Станіславовича, з іншого боку, їм важко пояснити, чому ж у такому разі вони відправили у відставку Тарасюка. Адже принципи і пріоритети цих двох дипломатів багато в чому збігаються.
Дмитро Видрін, політолог, народний депутат від БЮТ:
Я не знаю, чому Огризко. Мені здавалося, що на цю посаду буде внесений політик, оскільки давно заявлено, що міністр зараз в Україні - це політична фігура. А Огризко не є політичною фігурою.І в цьому сенсі його кандидатура – це порушення певних нових правил, що зароджуються. Реакція парламенту в цій ситуації буде схожа на реакцію Вассермана (реакція Вассермана застосовується при діагностуванні сифілісу. – Авт). Якщо буде негативна реакція парламенту, для самого Огризка це буде набагато краще, ніж позитивна реакція, бо він – інородне тіло і щодо Кабміну, і щодо геополітичних поглядів керівників уряду.
І для самого Огризка, було б краще не пройти через голосування коаліції. Позитивне голосування – це погано для його довгострокової кар`єри, але якщо йому достатньо десятихвилинної кар`єри, то він може піти в пакеті з якимись додатковими пропозиціями. “За так”, без додаткових обіцянок і умов, він через парламент не проходить.
Віктор Небоженко, політолог:
Не знаю, чому Огризко. Думаю, що він не пройде. Поки шансів у нього мало. Можливо, його внесення – це півходівка. Але тепер Олександр Чалий ображений. Якщо попереду питання про його призначення в порядку денному стоятимуть питання щодо зміни законів про Кабмін, про опозицію, тоді буде зрозуміло, чи пройде Володимир Станіславович і чому. А якщо ці питання не стоять, то все, що я можу сказати: весела країна, чию історію, як казав Мельниченко, не можна читати без брому.Маша Міщенко, фото Олександра Синиці / УНІАН
Див. також Аргументи Президента України