Законопроект 2450 про мирні зібрання має на меті позбавити громадян можливості висловлювати протест… Депутати, котрі його ініціюють, все ще залишаються рабами…
Законопроект 2450 про мирні зібрання має на меті позбавити громадян можливості висловлювати протест… Депутати, котрі його ініціюють, все ще залишаються рабами…
ЗАКОНОПРОЕКТ 2450: ВЛАДА НАМАГАЄТЬСЯ ВЗЯТИ ПЕРЕДОСТАННЮ БАРИКАДУ ДЕМОКРАТІЇ
Пам’ятаєте, що було в Росії кілька днів тому, 31 травня? Нагадаю: 31 травня в Москві люди вийшли на мітинги, захищаючи своє право на вільні зібрання (те, що й у нас планує відібрати влада), але ми це право поки що маємо. 31 травня в Москві став днем бійні. Там міліція поголовно затримувала учасників акції, а вікна воронків, у які кидали людей, закривали шторками. У воронках-автобусах рядові міліціонери тримали учасників мітингу, а полковники та підполковники били затриманих та ламали їм руки. Там ветеранам, яким за 80, зривали ордени, людей валили на землю, журналістам ламали техніку та затримували їх.
За тиждень до того, 22 травня, російські шахтарі з різних міст Кемеровської області намагалися вийти на акції протесту. Налякана попередніми акція шахтарів (14 травня) влада зробила все, щоб зірвати мітинги. В область завезли ОМОН з інших областей, оскільки місцеві бійці відмовився “контролювати” процес. Організаторів мітингу викликали, щоб перевірити на предмет вживання наркотиків, а в містах, на площах проведення мітингів, влада влаштували спартакіади соціальних працівників.
Фото Lenta.ru |
Вільні зібрання – це основа основ демократичного суспільства. Далі, щоб стати авторитарною державою, владі залишиться лише скасувати демократичні вибори.
ЧОМУ ПОПРАВКИ ДО ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРИХОВУЮТЬ – ТАК САМО, ЯК ГАЗОВІ КОНТРАКТИ?
Що це за законопроект такий – 2450?
Ще 2008 року ініціатором закону виступив Кабінет міністрів на чолі з Тимошенко.
Уже тоді правозахисники піддали його різкій критиці. У правовому висновку Української гельсінської спілки щодо першої редакції законопроекту 2450 ішлося про те, що документ пропонує хибний спосіб правового регулювання мирних зборів. “Свободу слід регулювати, окреслюючи межі, через які не можуть перейти органи влади, залишаючи інше на вільний розсуд осіб... Закон повинен встановити межі, за які не може йти державне регулювання мирних зібрань, - ішлося у висновку УГС. - Бо мирні зібрання за своєю природою часто є неорганізованим виявом людьми своїх думок... Мирні зібрання часто позбавлені таких рис, як структурованість та ієрархія...”
Помилковим вважали фундатори УГС визначення законопроектом певної особи, яка є “організатором” та яка є відповідальною за все, що відбувається. Спонтанність мирних зібрань диктується природою протесту й пояснює можливість відсутності організатора мирних зібрань. На думку фундаторів УГС, якщо організатора нема, це не причина, щоб припиняти мирні збори. А якщо у великих мирних зборів багато організаторів, то деякі положення закону про їхню відповідальність взагалі позбавлені сенсу, бо в них може бути різне бачення продовження зборів. І врешті, організатор мирних зборів не має владних повноважень. Від нього не можна вимагати зупиняти правопорушення або наказувати мирному зібранню розійтися...
Одне слово, УГС тоді нагадала авторам законопроекту, що “мирні зібрання – не паради військових...”
Ми докладно наводимо правовий висновок щодо першої редакції законопроекту тому, що деякі норми в тій чи іншій формі перекочували до законопроекту про мирні збори, що готується в парламенті до другого читання.
Впадає у вічі, що в текстах законопроектів, які готувались і до першого, і до другого читань нічого не сказано про відповідальність влади щодо демонстрантів. Ми зв’язалися з Віктором Мусі якою, який є одним з авторів першого законопроекту про “Свободу мирних зібрань”, від 2005 року та одним з авторів чинної Конституції. Він сказав, що вважає, обов’язковим у законопроекті прописати механізми відповідальності влади щодо її дій відносно мирних зібрань. Скажімо, законодавчо закріпити необхідність вести відеозйомку великих зібрань. А в перехідних положеннях законопроекту написати, що необхідно внести зміни в Адміністративне законодавство та Кримінальний кодекс, щоб закласти механізми відповідальності влади за її поводження з учасниками мітингів.
Цікаво, що поправки до тексту законопроекту, які готуються в парламентському комітеті з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин до другого читання, приховують від громадськості так само ретельно, як газові угоди двох останніх урядів.
Документу, який має виноситися на розгляд парламенту в середині червня, за даними на 2 червня, ще не було на парламентському сайті. Голова УГС Володимир Яворський звернувся до голови ВР Володимира Литвина з вимогою оприлюднити комітетські поправки до законопроекту, що розглядався у першому читанні.
Але цікаво, що на сайті можна знайти коротке зауваження головного юридичного управління ВР.
Там зазначено, що текст, який готується до другого читання, зазнав суттєвих змін, а за регламентом поправки до законопроекту мають вноситися в той закон, який приймався за основу. Тож, слід зрозуміти, парламентський комітет готує фактично новий закон. Народний депутат України Леся Оробець дістала (як вона каже: “Мій помічник фактично вирвав”) проект комітетських поправок до закону. Можемо припустити, що законопроект, виставлений на особистому блозі пані Оробець, і є тим документом, що готує комітет на друге читання.
Святая святих для існування мирних зборів: зберегти заявочний або декларативний принцип проведення мирних зібрань. Це тоді, коли громадяни не просять дозволу у влади, а повідомляють про проведення мирних заходів. Чи змінює законопроект цей принцип? Це питання ми адресували правозахисникам.
Член Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України з питань забезпечення прав людини Володимир Чемерис вважає, що законопроект 2450 фактично перетворює Україну на Росію.
Ініціатори законопроекти забороняють проводити мітинги іноземцям. А який сенс у цій забороні? Таких мітингів одиниці, і вони не несуть жодної загроза владі. Також забороняється виступати організаторами мітингів ув’язеним та людям, котрі піддані адміністративному арештові. Скажімо, відбувся арешт політичного лідера, а його прихильники хочуть провести пікет щодо його затримання. Людина може виступити організатором через свого адвоката. Візьміть будь-яке прізвище нинішнього опозиціонера – якщо завтра його посадять, влада отримає право розігнати будь-який пікет на його захист, користуючись таким законом про мирні зібрання. Або, скажімо, є добре відпрацьована в Москві технологія, яка називається одночасні зібрання. Це коли влада відмовляє в реєстрації зібрання, бо там уже, мовляв, проводить зібрання її кишенькова громадська організація. Так ось у законопроекті, що перебуває в комітету на доопрацюванні, міститься стаття про те, що влада може відмовити в, якщо одночасно проводить зібрання ще хтось".
Отже, не виключено, що в середині червня “депутатські тушки” нової коаліції розглянуть законопроект та запросять нас у вчорашній світ... Світ, де парламент – не місце для дискусій, де, з маніфестантами розмовляють мовою кийків і зброї, де немає вільних зібрань і свободи слова. Хисткий і непевний світ, але поки що реальний.
Маша Міщенко