Експерти: візит Клінтон є попередженням Януковичу і команді

"Відбувається протверезвіння"

Візит Державного секретаря США Хілларі КЛІНТОН в Україну є попередженням Президенту Віктору ЯНУКОВИЧУ і його команді, вважають опитані “Політичною думкою” провідні вітчизняні експерти.

Як зауважив політексперт Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, у США зараз відбувається “протверезвіння стосовно дій української влади. Рішення ЯНУКОВИЧА передати США запаси високозбагаченого урану тривалий час допомагали закривати очі на те, що твориться в Україні. Однак нинішня ситуація зі свободою слова, вірніше, її відсутністю, тиском на ЗМІ, обмеження громадських зібрань, які йдуть від влади, не можуть не хвилювати Вашингтон, і вона не може на це не реагувати”.

“Зустріч КЛІНТОН з представниками опозиції і громадських організацій є поширеною практикою. Щоправда, у міжнародній практиці представники інших держав не мають права висловлювати свою підтримку опозиції, згідно з Віденською дипломатичною конвенцією, яка чітко регламентує, що можна робити, а чого не можна. Тим не менше, КЛІНТОН провела зустріч з ТИМОШЕНКО, а це означає, що в очах американських високопосадовців вона є достатньо впливовим політиком і найбільш дієвим опозиціонером до теперішньої влади”, вважає Т.БЕРЕЗОВЕЦЬ.

Як сказав директор Інституту глобальних стратегій Вадим КАРАСЬОВ, можна говорити про те, що Україна “не відмовляється від хартії про стратегічне партнерство з США, яка була підписана попередньою владою у 2008 році. Але нинішня влада не демонструє намірів і бажань наповнити це партнерство конкретними діями, проектами. Американці зрозуміли, що сьогодні Україна є іншою, з іншим геополітичними і ідеологічними пріоритетами”.

Дуже показовим, на думку експерта, є “факт ухвалення напередодні візиту пані КЛІНТОН закону про засади зовнішньої і внутрішньої політики, де вилучено норму про членство в НАТО. Що робити США в цій ситуації? США хочуть, аби Україна не опинилися під цілковитим впливом Росії. Відповідно, потрібно діяти дуже акуратно і делікатно, тому навряд чи КЛІНТОН змогла щось гостро наголосити владі. Головне для американців зараз - зберегти хоча б на якомусь мінімумі громадянські права і демократичні свободи, а також сильну опозицію”.

“Американці розуміють, - сказав В.КАРАСЬОВ, - що чим менше буде у нас демократії, то жвавіший рух буде до Росії. Тому пані КЛІНТОН і зустрічалася з Юлією ТИМОШЕНКО. Бо, по-перше, вона була фіналістом президентської кампанії, її підтримало майже 12 мільйонів виборців. А по-друге, вона не віртуальний, а справжній опозиціонер. Американці не можуть зараз собі дозволити проводити кастинг серед представників опозиції, вони бачать ТИМОШЕНКО реальним лідером опозиції в Україні”.

Як вважає експерт, “піклуванням про розвиток громадянського суспільства пояснюється і нинішня увага з боку Держсекретаря до представників громадських організацій і мас-медіа. Американці надіються, що у разі необхідності саме інститути громадянського суспільства в Україні зможуть стати ефективним інструментом спротиву незаконним діям влади, бо громадянське суспільство є найбільш опозиційною, протестною до дій влади”.

Політичний експерт Ігор ЛОСЄВ переконаний, що США “не може не хвилювати різка зміна зовнішньої орієнтації України. Усі ці дипломатичні заяви влади про те, що Україна повинна мати добрі відносини як із Заходом, так і Сходом – лише правильні слова. Добрі відносини аж ніяк не означають цілковиту здачу національних інтересів. Фактично, сьогодні йдеться про ліквідацію української незалежності, що може призвести до різкої зміни геополітичного балансу в центрі Європи. Зрозуміло, що це аж ніяк не влаштовує США, як і не влаштовує їхніх європейських союзників”.

“Американське керівництво добре бачить і те, як всередині України нищаться основні конструкції демократичного суспільства. Це і свобода слова, і право на мирні зібрання, і права опозиції. Український парламент наразі взагалі перетворено на якусь карикатуру. Щось на зразок Верховної Ради УРСР часів Щербицького, коли там штампували готові рішення, які приносили з ЦК КПУ. Ясна річ, що після цього всього заяви влади про європейську інтеграцію на Заході сприймається як знущання”, переконаний політолог.

На думку І.ЛОСЄВА, “те, що держсекретар КЛІНТОН зустрілася лише з ТИМОШЕНКО, з поміж усіх опозиціонерів, є показовим. Тим самим Штати чітко продемонстрували, що сприймають її як лідера найбільшої опозиційної політичної сили в Україні, подобається це комусь чи ні. Це лише в Україні, де повернулися вже не лише брежнєвські, а й, певною мірою, сталінські часи, опозицію розглядають як «ворога народу», а не як необхідний елемент всієї структури управління суспільством і державою. З іншого боку, США дали зрозуміти, що жоден з інших опозиціонерів в Україні не має сьогодні реального впливу, а також виразних політичних перспектив у найближчому майбутньому. Схоже, що і в Білому домі уже збагнули сутність наших “противсіхів”.

Як зазначив політолог Володимир ПОЛЯКОВ, “КЛІНТОН під час візитів до країн Східної Європи застосовує політику подвійних стандартів. Заяви КЛІНТОН щодо позитивних кроків Віктора ЯНУКОВИЧА та фактично підтримка обраного українським Президентом курсу на зближення з Росією свідчить про те, що в обмін на зданий США ЯНУКОВИЧЕМ уран, який відмовлявся віддавати навіть проамериканський ЮЩЕНКО, Сполучені Штати, по суті, здають українську демократію на розтерзання команді ЯНУКОВИЧА, а саму Україну на поталу Росії”.

Це, впевнений експерт, “вигядає тим більш дивно, що через день у Кракові КЛІНТОН підписує з Польщею нову угоду стосовно ПРО, яка спрямована проти Росії. Тобто ми бачимо, що КЛІНТОН щодо східноєвропейських країн застосовує практику подвійних стандартів, а красиві слова щодо демократичних цінностей, у тому числі щодо підтримки руху «Стоп цензурі» є лише ширмою до її прикриття”.

Як вважає В.ПОЛЯКОВ, США на даному етапі готові “закривати очі на згортання демократії в Україні в обмін на здачу Україною своїх національних інтересів та про те, що між США та Росією існують домовленості щодо віднесення України до сферу впливу останньої”.

Директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр СУШКО згоден з тим, що “американсько-українські взаємини не блискучі, м`яко кажучи, бо українська сторона не може скористатися повною мірою перевагами можливого стратегічного партнерства з США, враховуючи певні акценти відносин з Росією. Крім того, проблема з демократією в Україні не залишилася непоміченою у Штатах. І в цій ситуації певна ерозія впливатиме на якість двосторонніх відносин”.

Він назвав зустріч Х.КЛІНТОН саме з Ю.ТИМОШЕНКО “нормальним явищем”, адже “рік тому під час візиту віце-президента США Джозефа БАЙДЕНА теж проводилися зустрічі з опозицією і громадськими діячами. БАЙДЕН тоді зустрічався з ЯНУКОВИЧЕМ і ЯЦЕНЮКОМ як з представниками опозиції. Хілларі КЛІНТОН обмежилася цього разу лише зустріччю з ТИМОШЕНКО, оскільки вона розглядається зараз як найбільш впливовий опозиційний політик. Торік ЯЦЕНЮК подавав багатообіцяючі перспективи як політик. Зараз ситуація змінилася, і не на його користь”.

Політичний експерт Володимир ЦИБУЛЬКО сказав, що йому “набір методів із заганяння ЯНУКОВИЧА в міжнародну комунікацію через Москву дуже вже нагадує міжнародну ізоляцію КУЧМИ в останні роки його другої каденції. Відносини з демократичним світом реально погіршуються і так виглядає, що ЯНУКОВИЧ просто не розуміє всіх цих процесів і їхніх наслідків. Причому не тільки для країни, а й для себе самого. Візит пані КЛІНТОН саме тепер – це поки жовта картка ЯНУКОВИЧУ і його кліці. Їх попередили: переступите межу – дії будуть супержорсткими. І ніякі російсько-американські "перезагрузки" їх не стримають”.

Зустріч з Ю.ТИМОШЕНКО, зауважив політолог, “виглядає в цій ситуації як визнання за лідером БЮТ і її 12 мільйонами виборців не просто лідерства в опозиції, а, швидше, останньою надією української демократії. Особливо з огляду на недавнє голосування провладної коаліції за Закон “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”.