"Вибори - як чемпіонат світу з футболу"
До чергових виборів Верховної Ради України лишилось півтора року. Доживе нинішня Рада до цього дня чи країну чекають дострокові вибори?
Олександр ЧЕРНЕНКО, голова правління Комітету виборців України:
Вони втомлені, почнуться розмови, що вибори дорогі, на них треба витрачати гроші з бюджету, і це нічого не змінить. Але якщо раптом вибори таки оголосять, то люди на них прийдуть.
Я би не давав стовідсоткову гарантію, що Верховна Рада допрацює до чергових виборів, але швидше за все так воно і буде. Єдине, що зараз може стати юридичною підставою для оголошення дострокових виборів, – це зміни до Конституції або відміна політреформи, завдяки якій депутати отримали п’ятирічний строк повноважень замість чотирирічного. Тоді можна було б провести вибори у 2011 році. Але, як відомо, у нас депутати не камікадзе і не різатимуть гілку, на якій сидять…
Вадим КАРАСЬОВ, директор Інституту глобальних стратегій:
Тож я прогнозую, що до 2012 року нинішня Рада не доживе. Відтак, очевидно, треба готуватися до парламентських виборів або на весну, або на осінь 2011 року, тому що 2012 р. буде складним з економічної точки зору і влада змушена буде перенести вибори на 2013 чи 2014 роки. Думаю, після результатів місцевих виборів президент і його команда задумається над тим, як вийти з пастки парламентських виборів 2012 року. І єдиним більш-менш легітимним та ефективним виходом можуть бути дострокові вибори до Верховної Ради весною 2011-го.
Ігор ПОПОВ, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
Віталій ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ, головний координатор громадянської кампанії «Форум порятунку Києва»:
Водночас, це було б вигідно суспільству. Бо ж навіть часткове оновлення влади, у межах 30-40 відсотків, піде на користь країні. Тож фактором, який би прискорив вибори до весни 2011 року, міг би стати тиск громадських організацій та активних громадян. Як будь-яка зміна, це має готуватися… Тим більше, коли була порушена норма Конституції, що передбачає формування коаліції саме депутатськими фракціями, а не окремими депутатами. Чому депутат, який пройшов по списку БЮТ чи НУ–НС, раптом собі дозволяє полишити лави фракції і вступити практично до іншої партії?
Якщо суспільство змінило своє ставлення до конкретних політичних сил, отже хоче бачити в Раді інших людей, тоді й має включитися механізм виборів. Я впевнений, що люди проголосують по-іншому і розстановка сил у парламенті зміниться.
Насправді люди не втомлюються від виборів: для них вони є своєрідним шоу, це як чемпіонат світу з футболу. Єдине, що у футболі ми не можемо вплинути на результат гри, а за умов чесних виборів - можемо.