Святкування річниць Незалежності: за Кучми відкрили музей Бандери, за Ющенка був наймасштабніший військовий парад

Віктор Федорович молитиметься у Києво-Печерській Лаврі. Військового параду на Майдані не буде...

19-ту річницю Незалежності вже повнолітня Україна буде святкувати скромно, без видовищ. Традиційного в останні роки військового параду на Майдані Незалежності не буде. І на феєрверки президент Віктор Янукович наклав табу через спеку. А ось започатковану своїм попередником Ющенком традицію розпочинати святкування Дня Незалежності  з молитви за Україну Янукович продовжив. Щоправда, зі зміню місця. Якщо за президентства Віктора Андрійовича молебень служили на Софіївський площі, то Віктор Федорович молитиметься у Києво-Печерській Лаврі. 

Ми вирішили пригадати, як святкували Незалежність України за різних президентів.

За Кравчука дату святкування Дня Незалежності змінили

Уперше День незалежності України відзначали 16 липня 1991 року – в пам’ять про те, що рік тому – 16 липня 1990 року – Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Та оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України, то дату святкування Дня незалежності перенесли. Тож з 1992 року почалося становлення свята і закріплення традицій його відзначання. Відтоді і до часів Ющенка, День Незалежності супроводжувався неодмінним урочистим зібранням в палаці “Україна”, врученням нагород, святковими мітингами і різноманітні культурно-мистецькими акціями у регіонах. Протягом перших років все тривало за одним сценарієм.

За Кучми відкрили музей Бандери і встановили на Майдані Берегиню

За часів президентства Кучми Незалежність теж святкували в радянському дусі: з військовими парадами, урочистостями в палаці “Україна”, церемоніями нагороджень, концертами і салютами. Майдан, Європейська площа і Співоче поле стали традиційними місцями святкування річниць у столиці.

У деякі роки врочистості супроводжувалися акціями протесту. Приміром, на День Незалежності у 2000 році було заплановано освячення Свято-Успенського Собору Києво-Печерської Лаври предстоятелем УПЦ Московського патріархату Володимиром. Але Комітет захисту українських святинь у складі 33-х політичних партій та громадських організацій провів низку протестних заходів, бо, на думку його учасників, собор повинні були освячувати представники УПЦ Київського патріархату.  

Десятиріччя Незалежності відзначали з небувалим розмахом. До Києва приїхали керівники сусідніх держав Володимир Путін і Олександр Квасневський. В Національному заповіднику “Софія Київська” відбувся молебень за Україну – там зібралися представники різних конфесій  і по черзі читали молитви у присутності політеліти країни.

Напередодні, 23 серпня, на Майдані у Києві встановили верхню частину монументу Незалежності (Берегині) – нинішній символ столиці. А тодішній лідер опозиції Ющенко разом 50 художниками з різних куточків країни на Михайлівській площі провели культурно-мистецьку акцію і створили велике панно “Наша Україна”.

Вже 24 серпня на центральній площі країни стартував найбільший за всю історію України парад за участі військової техніки і чотирьох десятків літаків і гелікоптерів. У Києві цього дня відбувся і перший показовий виїзд 100-відсотково українського трамваю нового покоління “Київ” (зібраний з вузлів і матеріалів, виготовлених на заводах України), а у Стриї на Львівщині відкрився музей-садиба Степана Бандери.

Одинадцята річниця затьмарилася Скнилівською трагедією на Львівщині. Розважальні заходи були зведені до мінімуму. 

У 2003 році до Дня Незалежності Кучма запропонував законопроект про зміни до Конституції, який передбачав перехід з президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки. Напередодні свята також назвали тисячу «Великих українців». Очолив рейтинг Тарас Шевченко, на другому місці - Богдан Хмельницький, на третьому – брати Клички. Дев’яте місце посів тодішній Президент Кучма, одинадцяте – лідер опозиції Віктор Ющенко. А у Севастополі з’явився 3,5-метровий пам’ятник Тарасові Шевченку.

У Ющенка відмовилися від “шароварщини” і стали молитися за Україну

Секретаріат президента Ющенка у 2005 пообіцяв відмовитися від “шароварщини” при святкуванні Дня Незалежності. Режисером фесту виступив Вовкун. За його задумом умільці з різних куточків України представляли народне мистецтво, на Майдані лунав хор Національної опери і Ющенко під салютні постріли з Труханового острову прибував на центральну площу столиці. Цього ж дня у Софії Київській за участі президента пройшла “Молитва за Україну”. Відтоді спільним молебнем за країну відзначалися всі річниці Незалежності за президентства Ющенка. Напередодні 23 серпня Ющенко разом з Литвиним і Омельченком відкрили нову станцію метро Бориспільська .  

У 2006 році частину святкових заходів перенесли на 26 серпня у зв’язку з катастрофою російського пасажирського літака, яка сталася 22 серпня 2006 року у Донецькій області.

На 16-річницю Незалежності у молебні на Софіївській площі разом з Ющенком взяв участь і тодішній прем’єр Янукович. У Тернополі, Івано-Франківську і Луцьку пройшли акції “Українська вишиванка”. Напередодні Дня Незалежності було визначено сім чудес України: Хортиця, Софіївка, Кам’янець-Подільський, Хотинська фортеця, Києво-Печерська лавра, Херсонес Таврійський і музей «Писанка». А ще у 2007 році в День Незалежності України “Хлопчика, який пісяє” у Брюсселі одягнули в українське вбрання. Традиція одягання цієї скульптури в національні костюми різних країн триває вже 3 століття.    

Вже у 2008 році лідер ПР Янукович на день Незалежності молився окремо – у Києво-Печерській Лаврі. У той рік відбувся один з наймасштабніших парадів військ: 144 одиниці озброєння і військової техніки, 8 гелікоптерів і 22 літаки. Після святкувань у Києві Ющенко відбув до Батурина, там відбулося урочисте відкриття палацу, відбудованого за ініціативи тодішнього президента. В Одесі того року також пройшов військовий парад. Близько тисячі прихильників Російської громади Криму провели у Сімферополі акцію за Союз України, Росії і Білорусі. А у Львові члени молодіжного Європейського парламенту привітали Україну з Днем Незалежності 32-метровою листівкою. 

Своє повноліття Україна зустрічала також з військовим парадом. Він обійшовся бюджету країни у 70 мільйонів гривень. Цю президентську ініціативу в умовах кризи опозиція жорстоко розкритикувала. 

Янукович вирішив на святкуванні зекономити.  Тому що послідовний?

Анна Ященко