Апогеєм стала заява губернатора Франківщини про зміну Януковичем свого маршруту на Прикарпатті через можливий замах...Чому ми, платники податків, чиї предки зазнали репресій, маємо оплачувати брудну гру правоохоронців?..
Проте головним приводом для затримань залишається саме пошкодження погруддя Сталіна.
На сьогодні в місцях позбавлення волі у справі замаху на “вождя народів” або справах, поштовхом до відкриття яких послугувала саме ця подія, перебуває приблизно 11 чоловік. Кажемо «приблизно», бо, по-перше, правоохоронці не вважають за потрібне докладно інформувати родичів затриманих про те, що сталось з їхніми близькими і де вони перебувають. До того ж, затримання тривають, тому кількість в’язнів постійно змінюється.
Що вражає у всій цій історії – це копіювання органами методів роботи сталінських часів. Адже справді, деякі із затриманих буквально «пропали» для своїх близьких та друзів. Забрав “воронок” – і з кінцями... Родичам відмовляють у зустрічі з близькими. Брак інформації породжує всілякі чутки, котрі можуть виявитися правдою.
Так, розповідають, що затриманих майже не годують, або дають якусь баланду раз на декілька днів, у них конфісковано одяг, натомість видано тюремне лахміття. До затриманих довгий час не допускали, а до декого не допускають і досі їхніх адвокатів. Це при тому, що чимало “найсправедливіших” судів уже ухвалили рішення про утримання людей під вартою два місяці.
Едуард Андрющенко |
І за що? Запорізький суд вирішив оберігати Сталіна ще до остаточного вироку?
У зв’язку з цим у автора виникає кілька запитань.
По-перше, наскільки правовими були дії тих, хто встановлював пам’ятник кривавому диктатору? При тому, що відповідно до рішення Апеляційного суду Києва від 13 січня 2009 року Сталіна та інших керівників тоталітарного більшовицького режиму визнано винними в геноциді в Україні 1932-1933 років. На це рішення ніхто, у тому числі й українські неокомуністи, не подавав касаційну скаргу, отже, воно вступило в законну силу. Крім того, був відомий указ президента Ющенка про ліквідацію пам`ятників епохи тоталітаризму, який теж ніхто не скасовував, навіть Донецький суд, який “розібрався” зі званням Героя, присвоєного Бандері. Відповідно до оприлюдненої в пресі інформації, комуністи не отримали належного дозволу на встановлення цієї “малої архітектурної форми”.
По-друге, наскільки адекватними є дії правоохоронних органів щодо встановлення осіб, які пошкодили Сталіна в переддень новорічних свят? Хто відповість за порушення прав затриманих у цій справі? І чим викликана така увага до цього випадку?
І зрештою, чому ми, платники податків, чиї предки постраждали від сталінських репресій, маємо оплачувати всю цю брудну гру правоохоронців, зокрема оперативно-розшукову роботу, етапування літаками тощо?
І останнє – справу про відрізання голови “малій архітектурній формі”, зведеної у вигляді “батька всіх народів”, роздули до всеукраїнського масштабу.
Але ж, крім відрізаної голови, був ще й підрив погруддя. Чомусь про цю, “підривну”, справу правоохоронці воліють не розповідати. Може, тому, що підривали зовсім не ті, хто відрізав болгаркою голову? Може, “підрив” став спеціальною технологією, аби залякати суспільство, посіяти страх і невпевненість?
Про “підрив”, так само, як і про макіївський “теракт” раптом зам’яли. Зірвалася технологія?
Андрій Гарасим