У ПР вважають за можливе вирішити питання надання російській мові офіційного статусу на референдумі.
Болдирєв свідомий того, що механізм не відпрацьований |
«За даними опитувань серйозних соціологічних служб (зрозуміло, тих, які не працюють на гроші опозиції), в суспільстві підтримка надання російській мові офіційного статусу, аж до введення її другою державною мовою, достатньо велика. В різні роки ця підтримка була від 52 до 54%. Якщо взяти дані в регіональному розрізі, то в Донбасі, приміром, ще в 1994 році проводився референдум, на якому практично 85% людей підтримали цю ідею. Тому, щоб вирішити це питання, ми могли б звернутися до такого демократичного європейського механізму, як референдум», - переконаний Ю.Болдирєв.
Депутат підкреслив, що проведення референдуму можливе після ухвалення відповідної законодавчої бази.
«Ми могли б прийняти закон про референдум. Але наразі наша Конституція не передбачає безпосередньої імплементації результатів референдуму. Тому ми знаємо приклад, коли в 2000 році було проведено всеукраїнський референдум із приводу зміни парламентської системи, створення двопалатного парламенту й скорочення чисельності депутатського корпусу, але результати волевиявлення не були втілені в життя», - нагадав парламентарій.
«Отже референдум – це механізм поки що невідпрацьований. Але якщо наші опоненти будуть замість конструктивної роботи й надалі продовжувати істерику, цілком можливо, що наші партія та фракція ухвалять рішення про те, щоб порадитися з народом і відпрацювати законодавчу базу для проведення референдуму з цього питання. І я нітрохи не сумніваюся, що на референдумі буде ухвалено позитивне рішення, адже соціологічні служби показують, що ідею надання офіційного статусу російській мові, підтримують понад 50% громадян України», - переконаний депутат-регіонал.
Як повідомляв УНІАН, 24 травня розгляд законопроекту про засади мовної політики у ВР не відбувся. У Верховній Раді сталася бійка представників фракції Партії регіонів із депутатами від "БЮТ-Батьківщини" та НУ-НС, які протестували проти мовного закону «регіоналів».
Коли почалася бійка, В.Литвин закрив засідання ВР і залишив президію парламенту.
В результаті бійки з розсіченою головою було госпіталізовано члена фракції «БЮТ-Батьківщина» Миколу Петрука, а народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко заявив, що йому погрожували фізичною розправою.
Законопроект, проти якого виступила опозиція, передбачає, що єдиною державною мовою залишається українська, й звуження сфери її використання забороняється. Разом із тим у законопроекті визнається право громадян на мовне самовизначення й передбачена заборона на обмеження права використання регіональних мов. До таких в Україні відносяться 15 мов, зокрема російська, кримськотатарська і румунська.
Статус регіональної може бути надано мові в тому разі, якщо її використовують не менш як 10% громадян, які проживають на певній території. Використання регіональних мов передбачає переклад передвиборчої, судової та нотаріальної документації, а за бажанням громадян, і внесення даних про них регіональною мовою в паспорт та інші офіційні документи. Регіональними мовами випускники шкіл зможуть складати тести, іспити й проходити співбесіди. Крім цього, пропонується дозволити органам місцевого самоврядування вести цими мовами діловодство та використовувати їх у листуванні з органами державної влади вищого рівня.