При цьому в суді визнали, що декларування доходів осіб, що здійснюють публічну владу, є беззаперечною вимогою у будь-якій сучасній демократичній державі.
Конституційний суд України (КСУ) пояснив, чому визнав неконституційною норму про кримінальну відповідальність за умисне неподання декларації.
Читайте такожВ Офісі президента хочуть "тотального перезавантаження" КСУ
На переконання Конституційного суду, "антикорупційна реформа стала беззаперечною вимогою суспільства, проте як антикорупційна, так і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності".
У повідомленні йдеться, що, дослідивши склад злочину, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу, КСУ дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, "унеможливлює однозначне визначення кола суб'єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів".
При цьому в КСУ зазначають, що в такій ситуації до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов'язку.
"Зазначене не узгоджується з поняттям правової держави та принципом верховенства права, закріпленим у ч. 1 ст. 8 Основного закону України, зокрема такими його елементами як юридична визначеність та передбачуваність закону", - вказують у суді.
У КСУ вважають, що Верховна Рада має запровадити антикорупційне законодавче регулювання, яке "забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність та співмірність".