Після американських зустрічей президента України Володимира Зеленського, який намагався представити в США "план перемоги", все ще залишається питання: чи готові Штати поставити на Україну по-справжньому.
Ще торік, на початку президентських перегонів в США, американський президент Джозеф Байден переконував: "Ми хочемо, щоб Україна перемогла у війні". Однак, що таке перемога України для Сполучених Штатів, досі неясно.
"Гарна новина полягає в тому, що війна Путіна, яка є його головною метою, зазнала поразки", - заявив Байден під час виступу на Генасамблеї ООН в вже в статусі очільника держави, який покидає свій пост.
При цьому він досить промовисто акцентував, як саме допомога США врятувала України від знищення. Підтримка з-за океану дійсно надважлива. Але конструкція "перемога України в інтересах США", яка вживається в американському законопроєкті про надання 60 млрд військової допомоги, доволі розмита.
Виходячи з практичних кроків, можна зробити висновок, що все будується на тезі "ні вашим – ні нашим". Ба більше, якщо вийде, США взагалі воліли би поставити російсько-українську війну на паузу, аби зосередити зусилля на головному "полі битви" – Китаї. Але, що й не дивно, Україну така позиція партнерів аж ніяк не влаштовує.
Презентація плану перемоги під час візиту до США стала черговою спробою для Володимира Зеленського схилити Вашингтон до чіткіших рішень – зробити остаточну ставку на Україну. Втім, умови для цього важко назвати оптимальними.
Перша "перешкода" - виборча кампанія в США й поляризоване американське суспільство, в тому числі, щодо допомоги Україні. Згідно з одним з опитувань громадської думки, яке відбулося влітку, 48% американців заявили, що США зобов’язані допомагати Україні у протистоянні російській агресії, водночас 49% переконані, що їх країна не мусить це робити. Відносна більшість виборців-демократів підтримують допомогу Україні. А виборці-республіканці дотримуються протилежної думки. Як наслідок: це змушує штаби головних кандидатів діяти обережно та не додає голоси у Конгресі під українські питання.
"Ми пам’ятаємо, як болісно впливають на фронт з’ясування політичних стосунків між республіканцями та демократами у парламенті Штатів. проблема посилюється тим, що наш, так би мовити, головний союзник демократ Джо Байден продовжує демонструвати в’ялість і непевність щодо дозволу на використання далекобійних ракет (важливий сам факт дозволу як прояв рішучості США)", - зазначає політичний аналітик Олександр Кочетков.
Друга "перешкода" - страх великої частини американського політичного істеблішменту перед Росією та/чи неконтрольованим розпадом цієї потворної імперії. Своєю чергою, РФ, за наявності могутнього союзника – КНР - явно демонструє, що вона хоче миру хіба на умовах капітуляції України.
Тож не дивно, що російський диктатор вийшов з черговою порцією "ядерного шантажу". І, з огляду на це, будь-які плани не мають жодних перспектив, поки така позиція РФ не зміниться.
Головні американські партії стосовно українського питання розділися прямо пропорційно до ставлення виборців.
"Моя підтримка народу України непохитна. Я продовжуватиму підтримувати Україну і працюватиму над тим, щоб Україна перемогла у цій війні", – сказала віцепрезидентка і кандидат на посаду президента від демократів Каміла Гарріс на зустрічі з Володимиром Зеленським.
Вона додала, що відмова від значної частини суверенної території України є "пропозиціями капітуляції, а не миру" і заявила, що "забезпечить перемогу України".
"Те що ми знаємо з відкритих джерел про те, що президент називає планом перемоги зводиться до простого: посилити Україну максимально зброєю, коштами і таке інше. В цьому немає нічого нового. Ми всю війну потребували такої допомоги, аби якось переламати ситуацію на власну користь. Проте не отримали в належних обсягах та в належний час такої допомоги", - зазначає політичний аналітик Володимир Горбач.
Водночас республіканців увесь минулий тиждень хитало, немов під час добрячого шторму. Прозвучали і звинувачення на адресу президента України в агітації на користь демократів та вимоги звільнити посла України в США Оксану Маркарову через візит української делегації на збройний завод у Філадельфії, який "очолював соратник Камали Гарріс" (спікер палати представників Майкл Джонсон написав Зеленському відповідного листа і відмовився від зустрічі з ним). І "шпилька" Зеленському, що він відмовляється домовлятися з Путіним і лише їздить до Штатів по гроші (таку заяву зробив кандидат в президенти США від республіканців Дональд Трамп).
Врешті, Трамп відмовився зустрічатися з Зеленським, але за кілька днів… передумав. Ба більше, після спілкування з президентом України Трамп заявив, що у нього з Зеленським "гарні стосунки". І, зважаючи, що кандидат в президенти США має гарні стосунки ще й з Путіним, то, у разі перемоги, "ми це [війну] швидко розв’яжемо".
Директор програми "Північна Америка" Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв зазначає, що риторика (і ставлення) Дональда Трампа стосовно України має певну закономірність. Коли Трамп бачить слабкість Байдена в цьому питанні, коли демократи негативно показують себе в контексті України, Трамп "на коні" - починає обіцяти Україні більшу допомогу, заявляє, що зупинив би Москву та Пекін і війна взагалі б не почалась, і так далі.
"Але, коли Україна отримує нові пакети від адміністрації Байдена, Трамп критикує Україну, розповідає, що вона – корумпована держава на кшталт Афганістану, з якою взагалі не треба мати справу... Тобто, ставлення Трампа до України чітко залежить перебігу його політичної кампанії", - зазначає експерт.
"Пропонуючи один і той самий продукт конкуруючим сторонам, була дуже невелика ймовірність, що вони однаково до цього поставляться. Дональд Трамп веде виборчі кампанії дуже просто. Він займає позицію, яка є протилежною до позиції його конкурентів", - додає Володимир Горбач.
Майбутнє "плану перемоги"
"План перемоги представлений Америці, і ми кожен пункт пояснили. Тепер на рівні наших команд ми будемо працювати, щоб наповнити кожен крок, кожне наше рішення. Сильні позиції для України – це швидший мир. Усе ключове для України – на столі у партнерів, усе розглядається. Далекобійність, оборонний пакет, санкції проти Росії, кроки щодо російських активів. Ми по всіх темах встигли попрацювати", - зазначив президент України Володимир Зеленський.
Політичний аналітик Володимир Горбач вважає, що у випадку перемоги Трампа Україну будуть примушувати до капітуляції через переговори. Однак і перемога Гарріс не стане чудодійною пігулкою: "В такому разі нас не примушуватимуть до капітуляції, однак з допомогою в необхідних обсягах теж будуть проблеми. Адже це залежатиме від нового складу Конгресу та його рішень".
Своєю чергою, Олександр Краєв вважає, що, в тому чи іншому вигляді, наближаються переговори.
"Коли ми говоримо про план перемоги, то, швидше, ми говоримо про план успішних перемовин, а не перемоги, яка є у суспільному та медійному уявленні українців", - зазначає він.
Президент США Джо Байден анонсував подальше обговорення "плану перемоги" на засіданні "Рамштайну". Але рішучого зламу позиції США, принаймні до зими, чекати не варто.
Ярослав Конощук