"Територіальні поступки": маніпуляція для вивчення реакції

Думка

Останніми днями в різних медіа ширилася інформація про те, що нібито тема безумовного припинення вогню, про яку йшлося навесні (коли говорили про 30 днів тимчасового перемир’я), вже перетворилась на "припинення вогню" лише після виконання якихось російських умов. Але жодної підтвердженої інформації з цього приводу немає.

Приміром, видання Onet писало про нібито пропозиції США Росії, серед яких припинення вогню в Україні, фактичне визнання російських територіальних здобутків (шляхом відкладення цього питання на 49 або 99 років), зняття більшості антиросійських санкцій, та, в довгостроковій перспективі, повернення до співпраці в енергетичній сфері. Проте радник президента України з питань комунікації Дмитро Литвин уже спростував цю інформацію і сказав, що під час розмови президента Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом не лунали пропозиції, які нібито США запропонували Путіну. Тобто, немає жодних таких умов.

Що ж до питання територій як ключового елементу завершення війни між Росією та Україною, про що зокрема сказав держсекретар США Марко Рубіо, то зрозуміло, що Росія наполягатиме на визнанні того, що вже окупувала. Але для України це – межа. І в американських проектах не йшлося про те, що Україна визнає ці території окупованими. Там йшлося про те, що Сполучені Штати можуть запропонувати визнати російським Крим (але не решту окупованих територій).

Тому зараз навколо цього питання багато спекуляцій, але офіційно нічого немає. Тож, можна лише щось передбачати.

Так, ми знаємо позицію України. І так, ми знаємо позицію Росії (але не варіації, які російський диктатор Володимир Путін запропонував спецпосланцю США Стіву Віткоффу). Європейські партнери нас підтримують. США, принаймні публічно, також не будуть вимагати визнати захоплені Росією території, адже це протирічить американським інтересам, це - руйнація нинішнього світового порядку і порушення міжнародного права. Все інше – це не більше, ніж здогадки. Можливо – зондування, аби побачити реакцію.

Щодо дедлайну Трампа для Росії та анонсованих санкцій, то візит Віткоффа до Москви і нібито досягнутий прогрес, дає Трампу право не застосовувати якихось жорстких санкцій. Думаю, він цим скористається (адже для цього і був потрібен цей візит).

Також не вірю, що будуть санкції проти Китаю та Туреччини. Адже Трамп продовжує перемовини з КНР щодо угоди.  У них є, скажімо так, заморозка тарифної війни. Аналогічно – Туреччина.  Трамп визнає провідну роль Туреччини в перемовинах між Україною та РФ як медіатора, і невипадково обговорюється варіація зустрічі Путіна з Зеленським (і, можливо, Трампа) за посередництва Туреччини.

Таким чином, щоб не вводити жорстких санкцій і не закривати перемовний трек, "шляхи відходу" Трамп для себе підготував. Врешті, навіть такий розвиток подій може дати йому можливість помпезно оголосити, що він зупинив ще одну війну (зустріч лідерів Азербайджану та Вірменії він вже анонсував).