Зміна американської адміністрації додала енергії розмовам про вибори в Україні. УНІАН розбирався, чи справді для свята народного волевиявлення, до якого вже готується український політичний істеблішмент, достатньо просто "перестати стріляти".
Окрім розмов про зупинку російсько-української війни, нова адміністрація Білого дому натякає, що ракети та дрони, які регулярно літають над головами українців – не перешкода для проведення виборів.
"Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни. Я вважаю, що це важливо. Я вважаю, що це добре для демократії", - зазначив нещодавно спеціальний представник Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог.
З одного боку, він правий. Під час Другої світової у 1944-му американці цілком могли голосувати. А у 1864 році взагалі обрали президентом США Авраама Лінкольна у розпал громадянської війни. Проте варто пам’ятати, що в першому випадку активних бойових дій безпосередньо в США не було, а в другому - Південні штати не голосували.
З іншого боку, проведення виборів в Україні прямо зараз, великою мірою, виглядає як нав’язана історія. Причому, не в інтересах України.
Як зазначає політичний аналітик Володимир Горбач, зміна влади в Україні через вибори може бути забаганкою російського диктатора Володимира Путіна, а для Трампа – можливістю виконати свої передвиборчі обіцянки зупинити війну.
"Схоже на те, що у такий спосіб адміністрація Трампа хотіла б досягнути зміни влади в Україні, щоб Трампу було легше укласти якусь оборудку (deal) з Путіним (йдеться не про deal (угоду) Зеленського з Путіним за посередництва Трампа, а саме про deal (угоду) Трампа з Путіним за відсутності Зеленського). Водночас Путіну в Україні потрібен хтось, хто погодиться на його умови і підпише капітуляцію. Заради цього він навіть може піти на тимчасове перемир'я для скасування режиму воєнного стану й проведення виборів в Україні… Але я б не перебільшував реалістичності здійснення такого плану. Трамп генерує постійний потік божевільних ідей і пропозицій, щоб утримувати нашу увагу на його персоні. Deal про Україну - одна з таких довгограючих тем", - розповідає експерт.
Дійсно, в Кремлі вкотре дістали з рукава стару тему "нелегітимності" української влади майже одразу, як в США на президентських виборах переміг Трамп. Однак, за словами голови правління громадської мережі "Опора" Ольги Айвазовської, не переобрання українського парламенту чи президента не має жодного значення для "визнання легітимності" з боку Росії. Адже усі такі заяви є лише засобом тиску, причому ці важелі випробувані ще з 2014 року.
"Росія цинічно заявляє про необхідність виборів в Україні. Але саме Росія – держава, що не мала чесних та вільних виборів, опозиції, свободи слова, строкатого та вільного неурядового сектору, як мінімум, вже років п’ятнадцять. І саме через дії Росії у нас не відбувається виборчий процес з 2022 року", - нагадує Айвазовська.
Чого насправді воліють досягти у РФ? Зупинити теперішню активність Сил оборони України та, в ідеалі, отримати в українській владі своїх людей. А якщо не вийде – продовжувати качати тему "нелегітимності".
"Росія очікує, коли в Україні розпочнеться виборчий процес, щоб максимально втрутитись та використати його на свою користь, з метою доведення нас до грузинського сценарію, або зриву легітимності результатів. Адже якщо вибори будуть розпочаті без гарантій завершення та прозорої системи встановлення результатів, або з максимально низькою явкою через теракти, чи обстріли на дільницях (можна не використовувати балістику, а вчинити те, що вони роблять зараз з ТЦК), то в Україні буде слабко легітимна влада", - зазначає експертка.
Насправді не можна сказати, що Україні вибори не потрібні і їх не хоче геть ніхто. Час від часу в інформаційному просторі з’являються опитування громадської думки і щодо ймовірних кандидатур на посаду президента, і щодо рейтингів основних політичних сил у разі проведення парламентської виборчої кампанії. В регіонах вже ожили деякі партійні штаби. Йде "промацування" електорального поля… Але найголовніше від України якраз мало залежить: чи забезпечить РФ режим припинення вогню? Навіть якщо уявити, що Росія погодилася припинити вогонь на час гіпотетичної президентської та парламентської виборчих кампаній в Україні, чи варто нагадувати, що головною ціллю Москви була заявлена "вся Україна"?
Тобто, критично необхідним пунктом для проведення будь-якої виборчої кампанії залишаються гарантії безпеки. І це мають бути дієві гарантії, а не черговий "меморандум" лише на папері. Адже домовленості в Будапешті і добровільна відмова України від ядерної зброї не стали гарантією ненападу з боку ядерної держави. А "угоди", підписані свого часу в Мінську, не захистили українських воїнів від російської підступності в Іловайську та Дебальцевому. Врешті, вони лише стали прелюдією для повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022-му.
На думку керівника Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, що одним з елементів гарантій безпеки для України (для проведення виборів) може бути наявність тривалої стабілізаційної місії за участі країн-партнерів. При цьому має продовжуватись і військова допомога: "Потрібне не згортання армії, не зменшення інтенсивності бойових дій, а, навпаки, надання необхідного обсягу військової допомоги, аби мати гарантований пакет для відбиття агресії, якщо раптом така відновиться".
На жаль, навіть з найкращими безпековими гарантіями, наламати дров на виборах можна й через законодавчі "міни". Колишній заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера вважає, що самого припинення вогню не досить для проведення по-справжньому вільного голосування.
"Принцип загальних виборів передбачає можливість для всіх виборців забезпечити право голосу, в тому числі для переселенців і біженців. Принцип вільних виборів передбачає два важливих елементи: можливість для виборця вільно сформувати свою політичну волю; можливість для виборця вільно реалізувати свою політичну волю. Без примусу, обману, підкупу і так далі", - пояснив експерт.
Українське виборче законодавство писалося під реалії мирного часу і, якщо залишати все, як є, то мільйони українців не матимуть можливості проголосувати. І річ не лише в тому, що дипломатичні установи України за кордоном, ймовірно, будуть перевантажені. І не лише в тому, що чимало виборчих дільниць під час вторгнення росіян були знищені.
"День голосування і підрахунку голосів відповідно до закону має бути безперервним процесом. А якщо щось відбувається в приміщенні для голосування, то що тоді буде з членами комісій і бюлетенями? Хто і куди має йти? Хто і що має робити з виборчою документацією? Це все має бути частиною закону про перехідні перші повоєнні вибори", - вважає Ольга Айвазовська.
Робоча група в парламенті вже працює над новими правилами гри для повоєнних виборів. Зокрема, розв'язувати проблему пропонується шляхом відкриття додаткових виборчих дільниць, голосування поштою, або ж банальним збільшенням кількості днів для волевиявлення.
А от тема онлайн-голосування може не знайти підтримки у Верховній Раді, адже навіть визначення переможця нацвідбору на пісенний конкурс "Євробачення" у застосунку "Дія" вже продемонструвало, що сервери не витримують кількість запитів (а їх значно менше, ніж у разі проведення президентських чи парламентських виборів).
У будь-якому разі, коли відповідний проєкт закону буде оприлюднений, варто чекати гарячих дискусій майже по кожній його нормі – адже далеко не кожний громадянин зможе балотуватися чи проголосувати. А це вже – дискримінація…
***
Станом на зараз деякі мрійники вважають, що потенційні вибори (одночасно парламентські та президентські) в Україні можливі чи не восени 2025 року. Але навіть Кіт Келлог вже змінив радикальну риторику на більш м’яку: "Україна не може проводити вибори до завершення бойових дій". А це значною мірою залежатиме від остаточного формату мирного плану Трампа та здатності втілити його у життя.
Ярослав Конощук