Дослідники опустили камеру на глибину 535 метрів під лід Антарктиди.
У липні 2017 року від шельфового льодовика Ларсена C в Антарктиді відколовся айсберг A68 площею близько 5800 квадратних кілометрів. Унаслідок цього ділянка морського дна, яка раніше була прихована під шаром льоду завтовшки близько 200 метрів, опинилася під сонячним світлом. Згодом дослідники змогли вивчити цю територію й виявили несподівані свідчення життя в крижаних водах, пише kerteszkedj.hu.
Через два роки після відколювання айсберга A68 до цього району прибула південноафриканська дослідницька експедиція на судні SA Agulhas II. Вона мала дві цілі: провести наукове дослідження та знайти судно Endurance, яке затонуло в 1915 році під час експедиції Ернеста Шеклтона.
Тоді через товстий шар морського льоду знайти затонулий корабель не вдалося. Це зробили лише у 2022 році на глибині понад 3000 метрів. Однак експедиція 2019 року принесла інше несподіване відкриття.
Камера дистанційно керованого підводного робота Lassie, якого спустили з дослідницького судна, зафіксувала на морському дні, вкритому сірим дрібним планктонним осадом, круглі ділянки, очищені від нього. Таких плям було не одна і не десять, а понад тисячу. Кожна виявилася гніздом, яке риба очищала, відкладала в ньому ікру та охороняла її до вилуплення мальків.
Ці гнізда будує Lindbergichthys nudifrons – невелика антарктична риба з родини нототенієвих, англійська назва якої – yellowfin notie. Вона пристосована до холодних вод Південного океану.
29 жовтня 2025 року в журналі Frontiers in Marine Science опублікували дослідження, присвячене аналізу цих відеозаписів. Його авторами стали морський біолог Університету Ессекса Рассел Коннеллі та його колеги.
Ще більше, ніж кількість гнізд, дослідників здивувало їхнє розташування. Вони лежали не хаотично, а утворювали чіткі структури: поодинокі гнізда, вигнуті ряди та щільні групи.
Таку закономірність дослідники пояснюють за допомогою теорії поведінки, сформульованої ще 1971 року, – принципу "егоїстичного стада". Його суть полягає в тому, що кожна особина в групі намагається триматися за іншими, адже хижак зазвичай атакує тих, хто опинився на краю. Тому найбезпечнішим місцем стає центр щільної групи.
Подібний принцип, імовірно, діє і серед риб, які охороняють гнізда. У щільних скупченнях сусідні гнізда захищають риб у центрі групи. Натомість власниками поодиноких гнізд на її краях, імовірно, є більші та сильніші особини, здатні самостійно захищати ікру. Таким чином, розташування гнізд на морському дні може свідчити про те, яке місце кожна риба посідає в ієрархії колонії.
Це відкриття не було першим у своєму роді. У лютому 2021 року дослідницький криголам Polarstern німецького Інституту Альфреда Вегенера виявив за допомогою буксируваної камерної системи значно більшу колонію гнізд у південній частині моря Ведделла, поблизу шельфового льодовика Фільхнера. Результати дослідження команда під керівництвом Аутуна Пурсера опублікувала в січні 2022 року в журналі Current Biology.
Там гнізда облаштувала інша риба – Neopagetopsis ionah, представник родини білокрівкових. Вона розмножувалася на глибині від 420 до 535 метрів.
На безпосередньо дослідженій ділянці площею 45 600 квадратних метрів науковці нарахували 16 160 гнізд. На підставі цих даних вони оцінили, що на території площею щонайменше 240 квадратних кілометрів може бути близько 60 мільйонів активних гнізд. Це майже половина площі Будапешта.
У середньому в одному гнізді було 1735 ікринок. За оцінками дослідників, загальна маса риб у колонії перевищує 60 тисяч тонн. Вода в цьому районі може бути на два градуси теплішою, ніж навколо. На думку науковців, саме це може пояснювати, чому риби збираються там у такій кількості.
У цієї риби є ще одна незвичайна особливість: її кров безбарвна. У білокрівкових немає функціонального гемоглобіну, тому кисень переноситься до тканин, розчиняючись безпосередньо в плазмі крові. Це можливо завдяки тому, що крижана вода містить багато розчиненого кисню.
Через рік дослідники інституту повернулися до колонії з камерами, щоб з'ясувати, чи залишається вона активною протягом усього року та чи повертаються риби до тих самих місць.
Обидві дослідницькі групи дійшли висновку, що колонії гнізд є вразливими морськими екосистемами. Їхні результати також підтверджують необхідність створення морської природоохоронної території в морі Ведделла.
Колонія, яку досліджувала команда Пурсера, має значення і для інших тварин: морські леопарди пірнають на глибину, де розташовані гнізда. Отже, риби забезпечують їжею цілу ланку харчового ланцюга.
Пропозицію про створення природоохоронної території вже кілька років розглядає Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, однак рішення досі не ухвалили. Для цього потрібен консенсус усіх членів комісії, тому навіть один учасник може заблокувати його прийняття.
На засіданнях у 2020 та 2021 роках домовленості також не досягли. За твердженнями природоохоронних організацій, рішення стримували Китай і Росія.
Тим часом гнізда залишаються під льодом, а нові дослідження за допомогою камер дають змогу дізнаватися про них більше.
Раніше повідомлялося, що Антарктида роками втрачала лід, а потім різко набрала сотні мільярдів тонн. У період із липня 2021 року до квітня 2023-го маса льоду на континенті збільшилася приблизно на 695 млрд тонн. Найбільший приріст зафіксували у Східній Антарктиді. Причину цього явища вчені виявили далеко за межами крижаного континенту.