Одна із причин того, що великі білі акули гинуть у неволі, - їхнє харчування.
Великих білих акул - одних із найнебезпечніших і найзагадковіших хижаків океану - в акваріумах не побачиш. І причина цього - не лише їхні розміри, пише IFLScience.
Видання нагадало, що одна з останніх спроб утримати білих акул у неволі була у 2016 році в японському океанаріумі Okinawa Churaumi Aquarium. Акула загинула вже через три дні. Подібні провальні спроби тривали десятиліттями. Наприклад, у 1950-х роках у Каліфорнії Marineland of the Pacific не зміг утримати акулу навіть протягом доби. У 1970-1990-х роках також були подібні спроби, але щоразу хижаки або помирали або їх доводилося відпускати назад у море.
Єдиним винятком став акваріум затоки Монтерей у США, де у 2004 році змогли протримати велику білу акулу живою протягом кількох місяців. Проте це, швидше, виняток, ніж правило.
Одна із причин того, що великі білі акули гинуть у неволі, - їхнє харчування. У дикій природі вони їдять виключно живу здобич, а забезпечити це в акваріумі - складно, дорого та неетично з погляду сучасного суспільства.
Інша причина - особливості дихання. Щоб отримати кисень, великі білі акули мають постійно рухатися вперед, щоб вода проходила через зябра. Для цього їм потрібен величезний простір, адже у природі вони долають тисячі кілометрів. Крім того, існує припущення, що електрорецепція - здатність акул сприймати електричні сигнали у воді - у закритому просторі з електронним обладнанням та скляними стінами може бути дезорієнтована. Це створює додатковий стрес для тварини.
Ще один чинник - зміна суспільного ставлення. Після виходу документального фільму "Чорна рибка", який розповів про утримання косаток у SeaWorld, громадськість значно критичніше ставиться до утримання великих морських тварин у неволі. Виставка великої білої акули сьогодні, швидше за все, не стала б хітом, яким могла б бути кілька десятиліть тому.
Раніше УНІАН розповідав, чому у страусів чотири колінні чашечки, якщо у них лише дві ноги. Дослідники дізналися, що друга пара колінних чашечок у страусів розташована трохи нижче першої пари, а також щільно прикріплена до кісток ніг. Верхні колінні чашечки змінюють силу впливу, необхідну для випрямлення ніг. За словами вчених, друга пара колінних чашечок може використовуватися для захисту. Науковці не виключають, що завдяки другій парі колінних чашечок страуси можуть бігати зі швидкістю до 69 км/год.
Також зазначалося, що лише один птах здатен літати задом наперед, і це - колібрі. Ці унікальні птахи здатні махати крилами від 20 до 80 разів на секунду й можуть досягати таких швидкостей, які можна порівняти з винищувачами. Також колібрі мають унікальні суглоби, які дозволяють їм обертати крила у формі вісімки. Це дає змогу їм підтримувати шалений ритм змахів і літати назад протягом тривалого часу. Крім того, колібрі справді досконало володіють умінням летіти назад. Завдяки своїм зап’ястним суглобам вони можуть створювати підйомну силу навіть під час зворотного помаху крила, чого не можуть інші птахи.