Вчені з'ясували, яка особливість будови щелеп допомогла рептиліям вижити після падіння астероїда.
Падіння гігантського астероїда Чикшулуб призвело до краху майже всіх екосистем Землі, проте окрема група черепах зуміла обійти еволюційну пастку. Про це розповідається у науковому дослідженні Biology Letters.
Як зазначає Серджоша Еверс із Баварських державних зібрань природничої історії (SNSB), ключ до порятунку тварин був зашифрований у формі черепів та щелеп.
Виявилося, вижити змогли черепахи з широкими жувальними поверхнями та тупими краями щелеп. Такі анатомічні особливості свідчать про дурофагію – здатність рептилій розгризати тверду здобич, як-от панцири
"Ми спостерігаємо екологічний фільтр. Спеціалізація на їжі з твердою оболонкою дала цим видам черепах еволюційну перевагу", – заявив Еверс.
Близько 90% черепах, що дробили мушлі, подолали межу вимирання, тоді як серед видів без такої здатності вижили лише 63%.
На думку дослідників, це означає, що "дробильники" мали у 4.2–6.5 раза кращі шанси на виживання. Це пояснюється тим, що після удару сажа заблокувала сонячне світло, зупинивши фотосинтез на роки. Рослини загинули першими, а за ними – тварини, що ними харчувалися.
"Травоїдним було важко вижити в ядерну зиму після удару, що вплинуло на весь харчовий ланцюг, включаючи хижаків", – наголосив науковець.
Тож равлики, двостулкові молюски та інші придонні мешканці виявилися набагато стійкішими до суворих умов. Прісноводні середовища стали "подушкою безпеки", оскільки водні лінії могли продовжувати харчуватися детритом – мертвими органічними залишками на дні річок та ставків. А ось, наприклад, сухопутні черепахи постраждали значно сильніше.
Цікаво, що здатність дробити мушлі не була унікальною рисою однієї щасливої гілки – вона виникала в історії черепах щонайменше 27 разів незалежно одна від одної. Проте, як зазначається у дослідженні, переходи до такого типу харчування траплялися рідше, ніж його втрата, що робило цих спеціалістів доволі рідкісними до моменту катастрофи.
Наразі вчені наголошують, що в літописі скам’янілостей все ще бракує критично важливих знахідок черепів за останній мільйон років Крейдового періоду.
Раніше УНІАН писав, що вчені знаходять давні сліди життя, і цього разу йдеться про відкриття у Португалії, де виявили найдавніші яйця крокодилів віком близько 152 мільйонів років. Ці знахідки датуються пізнім юрським періодом і значно розширюють уявлення про еволюцію крокодилів, відсуваючи відомий "літопис" їхніх яєць приблизно на 40 мільйонів років у минуле.
Яйця знайшли поруч із гніздами динозаврів, і вони добре збереглися, що дозволило дослідникам детальніше вивчити їхню структуру та походження.