Народи віддалених островів у Тихому океані виявилися найближчими родичами давніх видів людини.
Стародавні гени народів Океанії, які сягають корінням до денисівської людини, досі впливають на імунну систему цих народів. Про це йдеться в новому дослідженні геному представників океанічних популяцій, пише National Geographic.
Дослідження було опубліковано в Live Science. Автори стверджують, що їхня робота є найповнішою картою ДНК денисівців із усіх, що коли-небудь створювалися.
Виявилося, що мешканці Папуа-Нової Гвінеї успадкували від денисівців до 5 відсотків свого геному. Для порівняння: у східноазіатських популяціях ця частка зазвичай становить лише близько 0,1 відсотка.
Вчені виявили 3127 варіантів генів, що походять від денисівців. Вони досі активні в імунній системі. Деякі з них можуть вмикати або вимикати гени, відповідальні за певні імунні реакції. А деякі варіанти генів беруть участь не тільки в роботі імунної системи, а й в інших функціях організму.
Дослідники вважають, що коли сучасні люди прибули до Океанії щонайменше 42 000 років тому, вони зіткнулися з новими патогенами та екологічними проблемами. У цій ситуації генетичні варіанти, успадковані від денисівців, могли виявитися перевагою, допомагаючи їм адаптуватися до раніше невідомих захворювань.
Як відомо, денисівці та неандертальці були близькими родичами нашого виду людей, що мешкали в Азії. Вони повністю зникли близько 30 000 років тому. До наших днів збереглося лише кілька фрагментарних скам’янілостей. Але тепер з’ясувалося, що генетичні сліди денисівців досі збереглися у деяких народів.
Нагадаємо, що вивчення генів показало: предками сучасних мешканців Океанії були щонайменше три різні групи стародавніх людей. Судячи з результатів аналізу, десятки тисяч років тому населення островів зустрічалося з племенами денисівців і мало тісні контакти з ними. А згодом природний відбір вилучив ті гени, які не допомагали народам Океанії виживати. Вчені вважають, що збереглися гени, пов’язані з імунітетом, метаболізмом, фертильністю та розвитком скелета.