Дослідження ґрунтується на теорії, згідно з якою Всесвіт продовжуватиме розширюватися доти, доки пружна сила не стане сильнішою за саме розширення.
Вчені розрахували ймовірні терміни кінця Всесвіту. Висновки зробили дослідники з Корнельського університету, Шанхайського університету Цзяотун та інших наукових установ, пише Mirror.
Згідно з дослідженням, яке підтримали експерти з NASA, Всесвіт почне стискатися після досягнення максимального розширення і, зрештою, звалиться назад в одну точку. Це явище, яке отримало назву "Велике стискання", по суті буде зворотним процесом Великого вибуху – широко визнаної теорії, згідно з якою Всесвіт виник з однієї-єдиної точки, створивши матерію, простір і час.
Вчені прогнозують, що "Велике стиснення" відбудеться приблизно через 33,3 мільярда років після Великого вибуху. З огляду на те, що вік Всесвіту становить 13,8 мільярда років, згідно з результатами дослідження, у Землі та всіх інших планет залишилося приблизно 20 мільярдів років до повного знищення.
За словами вчених, їхнє дослідження ґрунтується на теорії, згідно з якою Всесвіт продовжуватиме розширюватися доти, доки пружна сила не стане сильнішою за саме розширення. Ключову роль у цій теорії відіграє темна енергія – гіпотетичний вид енергії, введений у математичну модель Всесвіту для пояснення спостережуваного його розширення з прискоренням.
У виданні зазначили, що протягом багатьох років вчені вважали темну енергію рушійною силою космічного розширення. Однак нещодавні відкриття змусили вчених запідозрити, що ця сила, можливо, не є постійною. Це вказує на те, що розширення Всесвіту має межу, після якої він почне знову стискатися.
Згідно з новою теорією, Всесвіт продовжуватиме розширюватися, але зі все меншою швидкістю. Коли він досягне свого максимального розміру – приблизно на 69 % більшого, ніж сьогодні, – почнеться поступове стискання.
Раніше вчені заявили, що Меркурій стиснувся на цілих 10–30 % більше, ніж показували попередні дослідження. Нова оцінка відповідає втраті приблизно 19 кілометрів від загального діаметра з моменту утворення планети.
Меркурій охолоджується рівномірно по всьому своєму внутрішньому об’єму, через що вчені довгі роки вважали, що його "зморшки" розподілені по поверхні досить рівномірно. Однак це не так.