Імовірно, науковці наближаються до розуміння справжньої історії цієї планети.
Маленький Меркурій може стискатися значно швидше, ніж припускали науковці. У космічному масштабі це нагадує виноградину, яка під сонцем поступово зморщується, перетворюючись на родзинку, пише The Independent з посиланням на результати дослідження, які опубліковані в Geophysical Research Letters.
Йдеться, що вчені з Інституту космічних досліджень Німецького аерокосмічного центру повідомили, що масштаб стиснення Меркурія може бути на 30% більшим, ніж вважалося раніше. Діаметр планети міг зменшитися приблизно на 14 миль, або 23 кілометри. Для Меркурія це значна величина, адже його діаметр становить лише близько 3000 миль (4900 кілометрів).
На думку дослідників, справжні масштаби цього процесу могли залишатися непоміченими через нерівну поверхню Меркурія, яку постійно змінюють уламки, що утворюються внаслідок ударів метеоритів.
Як зазначається, нові дані з’явилися лише через тиждень після того, як європейсько-японський космічний апарат BepiColombo відокремився від свого крейсерського модуля та почав наближатися до Меркурія.
За даними ЗМІ, спільна автоматична космічна місія до Меркурія Європейської космічної агенції (ЄКА) і Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA) BepiColombo складається з двох пов’язаних космічних апаратів. Очікується, що в листопаді вони вийдуть на орбіту Меркурія, після чого розділяться, щоб провести детальніше дослідження планети.
Лазерний прилад BepiColombo має допомогти точно визначити, наскільки Меркурій стискається внаслідок охолодження його надр, зазначив Гаку Нішіяма, провідний автор нового дослідження.
Втім, реальні масштаби стиснення можуть виявитися ще більшими, ніж оцінює команда дослідників на основі вимірювань, отриманих космічним апаратом NASA Messenger у 2010 роках.
"До Меркурія досі дістався лише ще один космічний апарат – Mariner 10, який досліджував планету в 1970-х роках", - йдеться у статті.
Меркурій є найменшою та найближчою до Сонця планетою Сонячної системи. Він поступово стискається відтоді, як сформувався приблизно 4,5 мільярда років тому. За словами дослідників, причина пов’язана з його надзвичайно великим залізним ядром, яке є непропорційно масивним для такої невеликої планети. У міру охолодження ядро та розташовані над ним мантія і кора стискаються. Цей процес змушує поверхню планети зморщуватися, подібно до пояса, який стягується навколо дедалі меншого тіла.
Нішіяма та його колеги порівняли карти Меркурія, на яких були позначені розломи та інші геологічні ознаки стиснення планети, з новішими картами, що показують особливості нерівностей її поверхні.
Дослідники виявили, що на найбільш нерівних ділянках поверхні було зафіксовано менше характерних зморшок, пов’язаних зі стисненням.
Науковці припускають, що частина цих структур могла просто опинитися під шаром уламків, які утворилися внаслідок ударів метеоритів.
Після врахування ділянок, де такі ознаки могли бути приховані, дослідники отримали нову оцінку масштабів стиснення Меркурія. За словами Нішіями, ці результати можуть допомогти краще зрозуміти процеси, які відбуваються і на інших небесних тілах, що поступово стискаються.
"Ми дуже схвильовані. Складається враження, що ми наближаємося до розуміння справжньої історії еволюції Меркурія", – зазначив він.
Нагадаємо, стало відомо про відкриття "загадкових об’єктів" у космосі, які поводяться так, як астрономам досі не доводилося спостерігати. Об’єкти випромінюють надзвичайно низькоенергетичне рентгенівське випромінювання та водночас створюють потужні спалахи ультрафіолетового випромінювання. Науковці ідентифікували понад 80 таких об’єктів у шести різних галактиках.