Жування змінює активність мозку в областях, пов'язаних з рухом, увагою та регулюванням стресу.
Дослідники встановили, що звичка жувати гумку може допомогти зосередитися і зняти стрес, пише Fox News.
Вік цієї звички сягає щонайменше 8000 років. Так, у Скандинавії люди жували березову смолу, щоб розм'якшити її і використовувати як клей для інструментів. Інші стародавні культури, включаючи греків, корінних американців і майя, також жували деревну смолу заради задоволення або заспокійливого ефекту.
Наприкінці XIX і на початку XX століть Вільям Ріглі-молодший перетворив жувальну гумку з дивинки на масову споживчу звичку. Його бренди рекламували жувальну гумку як спосіб заспокоїти нерви, вгамувати голод і зосередитися.
У 1940-х роках дослідження показало, що жування жуйки знижує напругу, але не змогло пояснити чому. І зараз вчені нарешті починають розуміти біологічні причини цих давніх переконань.
Так, в огляді 2025 року дослідники з Щецинського університету в Польщі проаналізували більш ніж три десятиліття досліджень з використанням методів нейровізуалізації, щоб вивчити, що відбувається всередині мозку, коли люди жують жувальну гумку. Використовуючи МРТ, ЕЕГ і ближню інфрачервону спектроскопію, автори виявили, що жування змінює активність мозку в областях, пов'язаних з рухом, увагою і регулюванням стресу.
Як показав огляд, жувальна гумка активує не тільки рухові та сенсорні мережі мозку, що беруть участь у жуванні, але й вищі області, пов'язані з увагою, пильністю та емоційним контролем.
Огляд також підтверджує більш ранні висновки про те, що жування жуйки може зняти стрес, але тільки в певних ситуаціях. У лабораторних експериментах люди, які жували жуйку під час виконання завдань, що викликають помірний стрес, таких як публічні виступи або обчислення в умі, часто повідомляли про нижчий рівень тривожності, ніж ті, хто цього не робив.
Однак жування жуйки не завжди знижувало тривожність у стресових медичних ситуаціях, наприклад, безпосередньо перед операцією, і не давало явної користі, коли учасники стикалися з нерозв'язними проблемами, покликаними викликати фрустрацію.
У декількох дослідженнях вчені також виявили, що люди, які жували жуйку, не запам'ятовували списки слів або історій краще, ніж ті, хто цього не робив, і будь-яке підвищення уваги зникало незабаром після припинення жування.
"Хоча ці ефекти часто є короткочасними, діапазон результатів... підкреслює здатність жувальної гумки модулювати функції мозку, що виходять за рамки простого контролю рухів рота. Однак на даний момент нейронні зміни, пов'язані з жуванням жувальної гумки, не можуть бути безпосередньо пов'язані з позитивними поведінковими та функціональними результатами, що спостерігаються в дослідженнях", – написали дослідники.
Раніше вчені з'ясували, хто частіше доживає до 100 років – м'ясоїди чи вегетаріанці.