Вчені перенесли час виникнення екстремальної посушливості пустелі Атакама на понад 20 мільйонів років назад.
Чилійська пустеля Атакама є найпосушливішою неполярною пустелею на Землі. У деяких місцях немає жодних свідчень того, що там коли-небудь падали краплі дощу.
Як пише IFLScience, багато вчених довгі роки вважали, що гіпераридні умови Атаками сформувалися близько 10–20 мільйонів років тому. Однак недавнє дослідження показало, що ця пустеля насправді могла виникнути ще раніше – приблизно 45 мільйонів років тому.
"Наші результати вказують на те, що сучасне гіпераридне ядро пустелі Атакама сформувалося в період від середнього до пізнього еоцену, про що свідчить надзвичайно низька поверхнева активність. Це робить її одним із найдавніших безперервно посушливих регіонів на Землі та змушує нас переосмислити, як і коли розвиваються такі екстремальні середовища", – розповів доктор Бенедикт Ріттер-Принц з Інституту геології та мінералогії Кельнського університету.
Вчені відсунули час виникнення екстремальної посушливості пустелі Атакама більш ніж на 20 мільйонів років назад після вивчення того, як космічні промені взаємодіяли з гірськими породами в цьому регіоні. Вони скористалися методом, відомим як датування за експозицією космогенних нуклідів. Він базується на пошуку концентрацій рідкісних ізотопів, які утворюються, коли певні мінерали піддаються впливу космічних променів з космосу.
Проаналізувавши 135 фрагментів кварцу з глибин пустелі, дослідники виявили найвищі з коли-небудь зареєстрованих концентрації космогенного нукліда ²¹Ne, що свідчить про те, що поверхневі породи Атаками залишалися практично недоторканими протягом десятків мільйонів років.
"У більш помірних регіонах опади викликають ерозію та перенесення осадових порід, постійно змінюючи ландшафт. Навпаки, у гіпераридному ядрі Атаками, де річна норма опадів становить менше 2 міліметрів, поверхневі процеси протікають надзвичайно повільно. Ландшафт фактично зберігається в незмінному вигляді в геологічних масштабах часу", – пояснив професор Тібор Дунай, автор дослідження з Кельнського університету.
За словами вчених, посушливість Атаками була спричинена періодом глобального похолодання після ранньоеоценового кліматичного оптимуму. У цей екстремально теплий період середні глобальні температури на Землі були на неймовірні 10–14 °C вищими, ніж у наші дні.
Вчені зазначили, що зниження температур призвело до зменшення вологості в і без того напівпосушливому регіоні, перетворивши його на повноцінну пустелю. Зрештою, зсуви тектонічних плит та океанографічні зміни закріпили цей процес, зафіксувавши пустелю в цьому скам’янілому стані на мільйони років уперед.
Раніше в Bloomberg писали, що пустеля Атакама в Чилі стає центром розвитку систем накопичення енергії. У регіоні вже запустили багатообіцяючий проєкт.
Проєкт компанії ContourGlobal позиціонується як система акумуляторних батарей промислового масштабу з найтривалішим часом роботи в Латинській Америці. За даними ContourGlobal, нова система зберігання здатна забезпечувати 200 мегават потужності протягом до 6,5 годин.