Справа в тому, що він співає на унікальній високій частоті, яку не використовує жоден відомий вид китів у світі.
Майже сорок років дивний сигнал дрейфує північною частиною Тихого океану, змушуючи вчених ламати голову. Він надходить на частоті 52 герци – на цій ноті не видає звуків жоден відомий науці кит. Кита, який за ним стоїть, прозвали "52-герцовим синім", і він швидко заслужив звання "найсамотнішого кита", тому що ніхто ніколи не чув нічого подібного.
Ця історія почалася в грудні 1992 року, коли Джо Джордж, технік військово-морської авіабази Уідбі-Айленд, зафіксував незвичайний сигнал за допомогою звукової системи спостереження (SOSUS). Ця система була побудована для відстеження підводних човнів під час холодної війни, але замість цього вона виявила звук, несхожий на жоден відомий звуковий сигнал китів, The Daily Galaxy.
Більшість синіх китів і фінвалів співають на частоті від 10 до 40 герц, що набагато нижче за 52, і це зробило відкриття справді загадковим.
Кілька років тому інші вчені вже чули щось подібне. Дослідники з Океанографічного інституту Вудс-Хоул зафіксували цей сигнал ще в 1989 році під час дослідження північної частини Тихого океану. Пізніше Військово-морські сили розсекретили записи, щоб експерти могли їх вивчити.
Згідно з дослідженням 2004 року, опублікованим у журналі Deep-Sea Research: "Можливо, важко повірити в те, що якщо це був кит, то на всьому цьому величезному океанському просторі міг існувати лише один представник такого роду, проте, незважаючи на комплексний, ретельний цілорічний моніторинг, у всьому океані було знайдено лише один поклик з такими характеристиками, і в кожному сезоні фіксувалося лише одне джерело".
Що робить "52-герцового синього" настільки незвичайним, так це висока частота його поклику. Як пояснило видання The Atavist, жоден відомий вид китів не видає звуків на частоті 52 герци. Сині кити, фінвали та горбачі здатні чути його, але жоден з них не співає на такій висоті. Крістофер Кларк з Корнельського університету підкреслив:
"Тварина співає з безліччю тих самих особливостей, що й типова пісня синього кита. Сині кити, фінвали та горбаті кити – всі ці кити можуть чути цього хлопця, вони не глухі. Він просто дивний".
Дехто вважає, що це може бути глухий синій кит, але його пісня все одно зберігає ключові патерни поклику синього кита, що залишає загадку нерозгаданою.
Іншим поясненням може бути гібридизація між синім китом і фінвалом. Як повідомило видання Grist, фінвалів набагато більше, ніж синіх китів; наприклад, близько 37 000 особин біля Ісландії у 2024 році порівняно з усього 3 000 синіх китів. Еймі Ленг, морська біолог з NOAA, заявила:
"Три тисячі – це не дуже висока щільність тварин. Тож ви можете собі уявити, якщо самка синього кита шукає пару і не може знайти синього кита, але навколо повно фінвалів, вона обере одного з них".
У міру зміни океанічних умов популяції можуть ставати більш ізольованими, що створює більше гібридів і, можливо, впливає на те, як ці морські ссавці спілкуються між собою.
Поклик цих гігантів глибоководних морів неймовірно гучний. Сині кити можуть видавати звуки потужністю до 188 децибел, що гучніше за двигун реактивного літака, а їхні звуки можуть поширюватися на тисячі кілометрів під водою, розносячись цілими океанськими басейнами.
Ці потужні звукові сигнали допомагають морським хижакам орієнтуватися, полювати та спілкуватися один з одним на величезних відстанях.
Дивно, але пісня "52-герцового синього" звучить безперервно вже майже чотири десятиліття, демонструючи майже невтомну спробу встановити контакт з навколишнім світом. Вчені починають розшифровувати приховані патерни в піснях китоподібних, відкриваючи підказки про їхні складні системи спілкування.
Раніше УНІАН повідомляв, що акули старші за дерева на 65 мільйонів років.