За кам’яним обличчям невідомої красуні ховається не лише майстерність давніх скульпторів, а й похмурий ритуал, про який раніше ніхто не здогадувався.
Вчені остаточно підтвердили справжність одного з найдивовижніших скарбів Іспанії – 2400-річного погруддя "Пані з Ельче". Як повідомляє видання Live Science, ця неймовірна знахідка, зроблена ще наприкінці XIX століття, тривалий час збивала дослідників з пантелику через свій занадто "сучасний" і деталізований вигляд.
Історія повернення скульптури у світ розпочалася влітку 1897 року. Звичайний фермер із містечка Ельче натрапив на 65-кілограмовий артефакт під час польових робіт. Майстерність виконання була настільки вражаючою, що французький археолог П'єр Паріс негайно викупив знахідку для Лувру. Лише у часи Другої світової війни статуя повернулася на батьківщину, ставши частиною експозиції Національного археологічного музею Іспанії, йдеться у матеріалі.
Довгий час навколо погруддя точилися дискусії. У своїй книзі 1995 року мистецтвознавець Джон Ф. Моффітт припускав, що це може бути майстерна підробка 19 століття. Проте, сучасні хімічні аналізи, опубліковані у науковому журналі Materials and Structures спростували ці теорії.
Експерти виявили, що пігменти на губах та одязі статуї є античними, а залишки попелу в отворі на спині фігури належать до давньої кремації. Погруддя ймовірно слугувало дорогоцінним "сейфом" для праху після спалення тіла.
Зовнішність "Пані" вражає навіть сучасних дизайнерів: величезні диски біля вух,складна тіара та три ряди масивних намист із амулетами. Вчені припускають, що вона могла бути жрицею або втіленням богині Таніт – головним божеством стародавнього Карфагена, пишуть ЗМІ.
Раніше УНІАН писав, що глибоко під землею в стародавніх покладах води можуть жити цілі цивілізації мікробів, які існують там мільярди років. Вчені з'ясували, що ці організми не потребують сонячного світла, бо отримують енергію безпосередньо від хімічних реакцій у камінні. Такі підземні водні джерела займають величезну частину нашої планети, що робить придатну для життя зону Землі значно більшою.
Додамо, що краплі морської води японські вчені виявили унікальну істоту, яка є чимось середнім між живою клітиною та вірусом. Цей мікроорганізм має найменший серед відомих геномів і майже не здатний самостійно виробляти енергію чи потрібні для життя речовини. Він живе як паразит всередині планктону, використовуючи його ресурси лише для копіювання власної ДНК.