Скафандр роздувся так, що він не міг повернутися на корабель – і це була лише перша з проблем того польоту.
Радянський космонавт Олексій Леонов 18 березня 1965 року став першою людиною, яка вийшла у відкритий космос – але мало не залишився там назавжди. Про це повідомляє Space Daily.
30-річний льотчик вийшов із корабля "Восход-2" через надувний шлюз і провів у відкритому космосі трохи більше 12 хвилин. Здавалося б – тріумф. Але одразу після цього все пішло не так.
У вакуумі скафандр Леонова "Беркут" роздувся і задубів. Суглоби не згиналися, рухатися було майже неможливо. Щоб пролізти назад у шлюз, космонавту довелося стравити частину кисню через клапан – і це був ризик: можна було залишитися без запасу повітря або отримати декомпресійну хворобу.
Як зазначав сам Леонов у звіті 2005 року для Смітсонівського інституту, він вирішив не повідомляти команду польоту перед тим, як відкрити клапан – бо вважав, що лише він сам може впоратися із ситуацією.
Пізніше Леонов розповідав ще драматичнішу версію: нібито ноги відірвалися від чобіт, пальці – від рукавичок, а повертатися довелося головою вперед із розворотом у тісному шлюзі.
Проте космічний історик Анатолій Зак, переглянувши сучасні документи та відеозаписи, встановив, що у своєму першому звіті одразу після польоту Леонов описував ситуацію значно спокійніше – із заздалегідь запланованим зниженням тиску і входом ногами вперед.
Тобто реальна надзвичайна ситуація була – але легенда навколо неї з роками ставала все яскравішою.
Повернення на Землю теж не задалося. Автоматична система входу в атмосферу вийшла з ладу, екіпаж вручну орієнтував корабель і сам вибирав момент для гальмування. Приземлилися далеко від розрахункової точки – у заметеній снігом тайзі. Люк застряг між деревами. Першу ніч провели просто в лісі на морозі. Рятувальники знайшли їх літаком, але забрати змогли лише через добу – лижами до гелікоптера.
Радянське телебачення, звісно, показало лише тріумф.
Раніше УНІАН писав, що екіпаж місії "Артеміда-2" під час прольоту повз Місяць у квітні 2026 року помітив шість яскравих спалахів на поверхні супутника – це були удари метеоритів, які фіксуються вкрай рідко. Спалахи тривали лічені мілісекунди та мали білий або синьо-білий колір, повідомляють вчені NASA.
Один із членів екіпажу Джеремі Гансен описав побачене як "іскру світла", а голова наукового складу місії Келсі Янг визнала, що була буквально шокована. Вчені вважають, що зібрані дані допоможуть зрозуміти частоту та розміри метеоритів.