Вчені з'ясували, що міграція в VII і VIII століттях насправді відбувалася не так, як вважалося раніше.
Вчені отримали революційну інформацію про мігрантів раннього середньовіччя, яка може змінити історичні книги. Про це пише Interesting Engineering.
Вчені з Единбурзького та Кембриджського університетів провели перший великомасштабний аналіз ізотопних даних і даних стародавньої ДНК, отриманих на кладовищах ранньосередньовічної Англії, щоб оцінити їх міграційні моделі. Згідно з дослідженням, ранньосередньовічні мігранти прибули до Англії через Середземне море, а також з-за полярного кола і за його межами.
Також дослідники виявили, що ці сміливі першопрохідці нових світів демонстрували інший спосіб переміщення, ніж вважалося раніше. За словами вчених, міграція в VII і VIII століттях відбувалася не інтенсивними сплесками протягом часу, а як безперервний потік.
Всього дослідники вивчили понад 700 хімічних слідів на зубах людей, похованих в Англії між 400 і 1100 роками нашої ери. Після цього вони зіставили дані з древньою ДНК 316 осіб, щоб порівняти моделі переміщення з походженням.
"У дослідженні був використаний підхід "великих даних" для оцінки наративів про міграцію в ранньому середньовіччі. Ми бачимо, що міграція була постійною рисою, а не пов'язана з поодинокими подіями, з доказами постійного міжкультурного контакту спільнот, пов'язаних у великомасштабні мережі, які, можливо, сприяли великим соціокультурним змінам, які ми спостерігаємо протягом усього періоду", - розповів у пресрелізі доктор Сем Леггетт зі Школи історії, класичної філології та археології.
Вчені з'ясували, що міграція в VII і VIII століттях не починалася і не закінчувалася. Натомість вона тривала протягом тривалого часу, причому переважаючою демографічною групою були чоловіки.
Крім того, вчені виявили значне переміщення населення з Уельсу, Ірландії, Північно-Західної Європи та Середземномор'я.
Раніше у Великій Британії археологи знайшли докази існування великого і раніше невідомого промислового центру римського виробництва. Його відкриття називають одним з найзначніших у північній Англії за останнє століття.
Дослідників вразила знахідка понад 800 точильних каменів (жорнів для заточування) на ділянці на березі річки Вір, а також свідчення того, що в березі можуть бути поховані ще сотні, а можливо і тисячі таких виробів.
Керівник проекту Гарі Бенкхед, почесний науковий співробітник Даремського університету, зазначив, що на всій території Британських островів раніше було знайдено близько 250 точильних каменів. Йдеться про найбільшу відому знахідку точильних каменів у північно-західній Європі, яка чітко вписує північний схід Англії в розвинену виробничу і торговельну мережу Римської Британії.