Розробники також вивчають можливість використання штучного інтелекту для налаштування властивостей продукта.
Стартап у сфері харчових технологій за підтримки Mondelez International представив шоколадні батончики, виготовлені з какао-масла, вирощеного в лабораторії, – і називає їх "першими у світі" такого типу, пише Interesting Engineering. Йдеться, що це може стати важливим кроком до зменшення залежності від традиційного вирощування какао.
Зокрема, компанія Celleste Bio повідомила, що створила молочний шоколад, використовуючи клітинно-культивоване какао-масло. Разом із партнером їй вдалося виготовити близько десятка прототипів, які відповідають внутрішнім стандартам якості. Розробка демонструє, що лабораторно вирощені інгредієнти какао можуть виходити за межі експериментів і застосовуватися у готових продуктах. За словами розробників, їхнє какао-масло є біоідентичним традиційному – має таку ж текстуру і властивості плавлення.
"Шоколад виготовили за допомогою технології клітинної суспензії, коли клітини какао вирощують у контрольованому середовищі, відтворюючи сполуки, притаманні натуральному какао", - йдеться у статті.
Замість плантацій процес починається з невеликого зразка какао-бобу. Далі клітини вирощують у біореакторах, де вони отримують поживні речовини, розмножуються та виробляють какао-масло. За словами генеральної директорки Celleste Bio Міхаль Берессі Голомб, компанію заснували у 2022 році з метою забезпечити стійке майбутнє шоколадної індустрії на тлі зростаючого тиску на ланцюги постачання – через зміну клімату, хвороби рослин, проблеми з простежуваністю та геополітичну нестабільність.
У компанії стверджують, що такий підхід може суттєво скоротити потребу в землі та ресурсах для виробництва какао. Зокрема, один какао-біб після масштабування процесу в біореакторах може забезпечити достатню кількість какао-масла для виробництва шоколаду. За оцінками розробників, у біореакторі об’ємом 1000 літрів із одного бобу можна виробляти до однієї тонни какао-масла на рік – тоді як традиційно для цього знадобився б приблизно гектар плантацій.
Зазначається, що ця розробка з’являється на тлі зростаючого тиску на глобальні поставки какао, спричиненого кліматичними змінами та нестабільною врожайністю, що останніми роками призводить до значних коливань цін.
Втім, попри успішні прототипи, технологія поки перебуває на ранній стадії розвитку. Celleste Bio планує масштабувати виробництво та вивести продукт на ринок до 2027 року – за умови отримання необхідних регуляторних дозволів. У компанії зазначають, що вже підтвердили можливість використання свого інгредієнта як повноцінної альтернативи традиційному какао, створили пілотну виробничу базу та довели відповідність характеристик.
Окрім цього, розробники вивчають можливість використання штучного інтелекту для налаштування властивостей какао-масла – зокрема температури плавлення та смакових характеристик – залежно від потреб різних продуктів.
Головним викликом залишається масштабування виробництва до промислового рівня із збереженням економічної ефективності та дотриманням регуляторних вимог. Наразі компанія вже залучила 5,6 млн доларів інвестицій і співпрацює з партнерами для розширення виробничих потужностей та вдосконалення технології перед комерційним запуском. Також планується розміщення виробництва ближче до підприємств-виробників, щоб зменшити логістичні витрати та викиди.
Попри виклики, можливість виробляти какао без повної залежності від плантацій може допомогти стабілізувати ланцюги постачання і зменшити екологічний вплив, особливо в регіонах, які потерпають від змін клімату та вирубки лісів.
Нагадаємо, американські інженери розробили новий волокнистий композит, який здатний самостійно відновлювати внутрішні пошкодження більш ніж 1 тис. разів. За словами фахівців, технологія може радикально змінити термін служби літаків, автомобілів, вітрових турбін та навіть космічної техніки. Дослідники розповіли про матеріал, який у лабораторних умовах неодноразово усував руйнування типу розшарування. Саме це є одною з головних проблем сучасних композитів. Ймовірно, така технологія збільшить термін служби конструкцій із кількох десятиліть до сотень років.