Дослідники припускають, що споруда могла бути оборонним укріпленням галлів.
Археологи в Парижі нещодавно виявили стародавню стіну, яка, ймовірно, належала давно втраченому місту. Як повідомляє Fox News, знахідка може допомогти розгадати таємницю, що сягає часів Юлія Цезаря.
Йдеться, що про відкриття проінформувало Міністерство культури Франції. За словами представників відомства, стіну знайшли у внутрішньому дворі лікарні Отель-Дьє, неподалік собору Паризької Богоматері, у четвертому окрузі Парижа. Вона могла бути частиною стародавнього міста Лютеція.
Розкопки розпочалися в лютому напередодні масштабного проєкту з реконструкції території.
"Спочатку дослідники очікували знайти сліди стародавніх житлових будівель, доріг або поселень, що датуються Середньовіччям і раннім Новим часом. Однак поряд із цими рештками вони виявили стіну з каменю та дерева, характерну для давніх галльських укріплень", – зазначають у повідомленні міністерства.
За словами дослідників, Юлій Цезар згадував це поселення у своїх працях, зокрема в "Записках про Галльську війну". Однак досі археологам не вдавалося знайти переконливих матеріальних доказів, які підтверджували б його місце розташування.
Міністерка культури Франції Катрін Пегар заявила, що ця знахідка може стати одним із найважливіших відкриттів для розуміння історії галльської Лютеції.
"Наукова обережність вимагає перевірити призначення споруди та час її спорудження, але сукупність доказів справді вражає", – додала вона.
На фотографіях із місця розкопок видно великі вивітрені кам’яні блоки, складені нерівними рядами. Стіна простягається приблизно на 66 футів (20 метрів) і має сліди значної пожежі. Радіовуглецевий аналіз дерев’яних елементів, знайдених на місці, свідчить, що вони датуються періодом між 200 роком до нашої ери та 10 роком до нашої ери.
Дослідники припускають, що споруда могла бути оборонним укріпленням галлів. На кам’яній кладці помітні сліди вогню. Крім того, археологи знайшли обвуглене насіння та рештки дерев’яної будівлі, знищеної пожежею, неподалік від стіни.
Згідно з описом Цезаря, у 52 році до нашої ери галльське плем’я паризіїв спалило власне укріплене поселення, щоб воно не потрапило до рук римлян.
Дороте Шауї-Дер’є, представниця археологічної служби регіонального управління культурних справ Іль-де-Франс (DRAC Île-de-France) у Парижі, зазначила, що саме сліди пожежі посилили підозри дослідників щодо зв’язку стіни з поселенням, описаним Цезарем.
"Архітектура стіни – великі кам’яні блоки та система з’єднаних між собою дерев’яних балок – одразу наштовхнула нас на думку, що це споруда, зведена за галльською будівельною традицією", – сказала вона.
Через заплановану реконструкцію залишити стародавню стіну на її первісному місці неможливо, повідомили у міністерстві. Тому дослідники планують відтворити частину споруди з використанням оригінальних каменів. У перспективі її сподіваються виставити в одному з паризьких музеїв. Також археологи проведуть додаткові розкопки, щоб точніше визначити вік стіни та її призначення. Крім того, вони дослідять платформу за спорудою та рештки, які можуть бути поховані під нею.
Стефан Дешан, регіональний археологічний консерватор DRAC Île-de-France, зазначив, що відкриття допомагає заповнити прогалину в археологічних знаннях.
"Через відсутність матеріальних доказів на острові Сіте дехто навіть припускав, що поселення розташовувалося в Нантері. Тепер, завдяки цій стіні та археологічному контексту, ми, можливо, нарешті отримали ключ до розгадки цієї таємниці", – пояснив він.
Нагадаємо, після літньої спеки рівень води у водосховищі Фернворті в графстві Девон (Велика Британія) знизився до 30% місткості. Через це на поверхні з’явилися залишки доісторичних поселень - восьми круглих кам’яних будинків віком близько 4000 років. Рештки поселень бронзової доби виявили після того, як через літні хвилі спеки рівень води у водосховищі почав падати.