Дослідники вважають, що знайшли шлях до перезапису клітинної пам'яті.
Учені виявили всередині людини нову мову, яка не записана в ДНК, а висічена в її формі. Упродовж десятиліть учені вважали, що сутність життя записана винятково в чотирьох буквах - A, C, T і G, які складають генетичний код, але виявилося, що це не так.
Видання Interesting Engineering пише, що нове дослідження Північно-Західного університету США припускає, що всередині людини існує "друга мова", побудована на геометрії, а не на хімії.
Дослідження, проведене під керівництвом біомедичного інженера, професора Інженерної школи Маккорміка Північно-Західного університету Вадима Бекмана показує, що тривимірна фізична структура ДНК містить "геометричний код" - систему, що дає змогу клітинам обчислювати, запам'ятовувати й адаптуватися.
"Замість заздалегідь визначеного сценарію, що ґрунтується на фіксованих наборах генетичних інструкцій, люди є живими обчислювальними системами, що дихають, і які впродовж мільйонів років розвивалися", - сказав Бекман.
Він описує це відкриття як розкриття "креслення", яке дозволяє геномам поводитися як живим мікропроцесорам. Його команда розшифрувала, як форма ДНК, а не тільки її послідовність, впливає на поведінку генів.
Так, усередині кожної клітини ДНК складається в нанорозмірні "пакувальні домени", які створюють фізичні "вузли пам'яті" - одиниці, що здатні зберігати та стабілізувати генетичну активність.
Ці структури не випадкові. За мільйони років природа, мабуть, оптимізувала форму геному, щоб зробити його більш ефективним для зберігання і доступу до інформації. Ця геометрична архітектура може навіть пояснити, як складні організми еволюціонували так швидко - не шляхом винаходу нових генів, а шляхом перебудови наявних. Бекман вважає, що ця мова може стати мостом між біологією і математикою.
Це відкриття змінює уявлення вчених про еволюцію та хвороби. З віком клітини втрачають точність своєї геометричної "мови", що призводить до таких захворювань, як рак або нейродегенерація. Розуміння цього коду може відкрити нові способи відновлення або перезапису клітинної пам'яті.
Раніше УНІАН писав, що вчені "реанімували" хробака, який пролежав у вічній мерзлоті понад 46 000 років.